8 Ме, дерт, верма Кристос нимӧн тшӧктыны тэныд вӧчны коланасӧ,
Ми эгӧ виччысьӧй ошкӧмсӧ йӧзсянь, тіянсянь либӧ мукӧдсянь.
Меным абу яндзим, весиг кӧ ёнджыка на ошйыся. Ӧд ме ошйыся сыӧн, мый Господь пуктіс миянӧс ыджыдавны тіянӧс ёнмӧдӧм могысь, эз жугӧдӧм могысь.
Та вылӧ лача кутӧмӧн ми сёрнитам повтӧг.
Ті тӧданныд, мый таысь водзджык Филип карын ми уна сьӧкыд нуим, миянӧс янӧдісны да нӧйтісны. Но та вылӧ видзӧдтӧг, Ен отсӧгӧн, восьсӧн да повтӧг висьтавлім тіянлы Сылысь Бур Юӧрсӧ.
Ковтӧм сёрнияс, пеж кывъяс да мисьтӧм шмоньяс мед эз петны тіян вомысь. Мӧдарӧ, аттьӧалӧй Енсӧ!
Меным зэв яндзим, эгӧ лысьтӧй тадзи вӧчнысӧ да. Кодкӧ лысьтӧ кӧ ошйысьны мыйӧнкӧ, шуа мывкыдтӧм морт моз: ме тшӧтш ошйыся.