32 Ті шуанныд, мукӧд муясын олысь войтыръяс моз ми пӧ пондам юрбитны пуысь да изйысь вӧчӧмторъяслы. Но тадзи оз ло.
Господьлӧн Лолыс лэччис ме вылӧ да тшӧктіс шуны: «Господь тадзи висьталӧ: Израиль войтыр, Ме тӧда тіянлысь сёрнинытӧ, тӧда тіянлысь мӧвпъяснытӧ.
Ми водзӧ кутам вӧчны ставсӧ, мый кӧсйысим енэжвывса ӧксы-аньлы. Ми кутам тшынӧдчыны да вайны сылы вина вись, кыдзи ми, миян батьясным, ӧксыясным да юралысьясным вӧчлім иудаса каръясын да ерусалимса уличьяс вылын. Сэки ми пӧттӧдз сёйим-юим, бура олім да шогсӧ эгӧ тӧдлӧй.
Мукӧд йӧзыс, кодъяс тайӧ бырӧданторъяссьыс ловйӧн колины, эз бергӧдчыны асланыс лёк уджъясысь. Найӧ важ мозыс копрасисны мутияслы да зарниысь, эзысьысь, ыргӧнысь, изйысь да пуысь вӧчӧм идолъяслы, кодъяс оз вермыны аддзыны, кывны ни ветлыны.
Найӧ юисны вина да ошкисны зарниысь да эзысьысь вӧчӧм енъясӧс, ыргӧнысь да кӧртысь вӧчӧм енъясӧс, пуысь да изйысь вӧчӧм енъясӧс.
Господьӧй, мезды менӧ лёк йӧзысь, видз менӧ виалысь-дзескӧдысьясысь!
Сэні ті кутанныд кесъявны мукӧд енъяслы, пуысь да изйысь киӧн вӧчӧмторъяслы, кодъяс оз аддзыны, оз кывны да оз сёйны.
Энӧ вужъясьӧй тайӧ мувывса оласногас. Лэдзӧй Енмыслы вежны тіянӧс, выльмӧдны вежӧрнытӧ, медым тӧдны тіянлы Сылысь кӧсйӧмсӧ: мый колана, шогмана да тыр-бур.
Господь Ыджыдыс тадзи висьталӧ: сійӧ лунӧ тэ кутан мӧвпавны лёк вӧчӧм йылысь
Кодлӧн шуӧмыс инӧ? Оз-ӧ Господьлӧн, коді тшӧктӧ иннысӧ?
Ме петкӧдла тіянлы индысьпас, мый Ме мыжда тіянӧс тайӧ муас, – висьталӧ Господь. – Ті тӧдмаланныд, мый тіян йылысь Менам кывъясӧй инасны. Тіянӧс суас шог”.
а налысь енъяссӧ шыблалісны биӧ. Но тайӧ эз вӧвны енъяс, а пуысь да изйысь вӧчӧмторъяс. Та вӧсна и вермисны бырӧдны найӧс.
Найӧ шуисны сылы: «Тэ пӧрысь нин, а тэнад пияныд оз ветлыны тэнад туйӧд. Инды ӧксыӧс, мед сійӧ лоас миянлы ёрдысь-веськӧдлысьӧн. Мукӧд войтыръяслӧн тай эмӧсь ӧксыяс».
Ті аддзылінныд налысь пуысь, изйысь, эзысьысь да зарниысь вӧчӧм зывӧк бӧлбанъяссӧ.
Господь [тіян Енныд] разӧдас тіянӧс мукӧд войтыръяс пӧвстӧ, му ӧтар помсянь мӧдар помӧдзыс. Сэні ті кутанныд юрбитны пуысь да изйысь вӧчӧмторъяслы, мукӧд енъяслы, кодъясӧс ті ни тіян батьясныд энӧ тӧдлӧй.
Тіянӧс да ӧксынытӧ, кодӧс пуктанныд юравны, Господь нуӧдас войтыр дінӧ, кодӧс ті ни тіян батьясныд онӧ тӧдӧй. Сэні ті понданныд кесъявны мукӧд енъяслы, пуысь да изйысь вӧчӧмторъяслы.
Мортыд ас водзас уна мог сувтӧдӧ, но инас сӧмын Господьӧн шуӧмаыс.
Видзчысь, медым котралігад эн коль кӧмтӧг, медым горшыд дзикӧдз эз косьмы. Но тэ шуин: «Ог кӧсйы кывзыны тайӧс! Меным мусаӧсь мукӧд енъяс, и налы ме юрбита».
Полӧй Господьысь, Сылӧн вежа войтыр! Сыысь полысьяслӧн ставыс лоӧ тырмымӧн.
Менам войтыр шыасьӧ путор дінӧ, и бедь сетӧ сылы вочавидзӧмсӧ. Кырсалан руыс кежӧдіс найӧс ылӧгас, кырсалысь ань моз найӧ эновтісны ассьыныс Енсӧ.