18 «Но весиг сійӧ лунъясас, – висьталӧ Господь, – ог дзикӧдз бырӧд тіянӧс.
– Мунӧй виноград йӧръясӧ да пазӧдӧй найӧс, но энӧ дзикӧдз. Кералӧй вожъяссӧ, ӧд найӧ абу Господьлӧн.
Господь тадзи висьталӧ: – Тайӧ муыс лоӧ кушинӧн, но дзикӧдз ог бырӧд сійӧс.
Менам пророкалігкості куліс Бенайлӧн Пелатий пиыс. Ме кымынь уськӧдчи да понді горзыны: «Господьӧй Ыджыдӧй! Тэ ӧмӧй дзикӧдз бырӧдан Израильлысь коляс войтырсӧ?»
Кор найӧ мунісны, ме коли ӧтнам да кымынь уськӧдчӧмӧн куті горзыны: «Господьӧй Ыджыдӧй! Ассьыд скӧрлунтӧ Ерусалим кар вылӧ кисьтігӧн Тэ ӧмӧй бырӧдан Израильлысь став коляссӧ?»
Найӧ сёясны тэнсьыд кӧдзастӧ и няньтӧ, виасны тэнсьыд пиянтӧ и нывъястӧ, сёясны тэнсьыд ыжъястӧ и ӧшъястӧ, виноградтӧ и инжиртӧ. Шыпуртӧн найӧ бырӧдасны изкаръяснытӧ, мый вылӧ ті лача кутанныд.
Кор тэнсьыд юаласны, мый вӧсна Господь, тіян Енныд, тадзи вӧчис тіянкӧд, сэки вочавидз: ”Ті эновтінныд Енсӧ да асланыд муын кесъялінныд мукӧд енъяслы. Та вӧсна ті понданныд кесъявны йӧз муын мукӧд войтырлы”».
Ме тэкӧд, – висьталӧ Господь, – Ме мезда тэнӧ! Ме бырӧда став войтыръяссӧ, кодъяс пӧвстӧ разӧді тэнӧ. Тэнӧ Ме ог бырӧд, но мыжда тэнӧ веськыдлунӧй серти, мыждытӧг тэнӧ ог коль.
Но Ме эг бырӧд найӧс овтӧминын, ӧд Ме жалиті найӧс.
– Господьӧй, менам вежа Енмӧй, важысянь Тэ – Ен. Ми огӧ кулӧй. Господьӧй, Тэ мӧдӧдін калдея войтырӧс, мед мыждыны миянӧс. Дорйысьӧй, Тэ вайӧдін найӧс, мед чирыштны миянӧс.