9 Яндысьтӧм кырсалӧмнас Иуда пежаліс мусӧ. Изъяслы да пуяслы юрбитӧмнас сійӧ пежаліс йитӧдӧс, мый Ме кӧрталі сыкӧд.
Пулы войтырыс шуӧ, тэ пӧ менам батьӧй, излы шуӧ, тэ пӧ чужтін менӧ. Найӧ бергӧдісны Меланьӧ мышнысӧ, а эз чужӧмнысӧ. Но кор шогыс суӧ найӧс, найӧ шуалӧны: «Лок да отсав миянлы!»
Лэпты синтӧ изъя керӧсъяслань да видзӧдлы, эм-ӧ сэтшӧм керӧсыс, кӧні эськӧ тэ эн сетчы мукӧд енъяслы. Овтӧминын кыйӧдчысь араб моз тэ пукалін туй бокын да виччысин ветлысь-мунысьясӧс. Мукӧд енъяслы сетчӧмнад да лёк вӧчӧмнад тэ пежалін мусӧ.
Шорбокса шыльыд изъяс – тэнад олӧмыдлӧн пайыс да шудыс. Тэ кисьтан на вылӧ вина вись, вись пыдди ваян налы нянь. Менам сьӧлӧмӧй ӧмӧй лэптас тайӧс?
Став войтыръясыс вежӧртӧмӧсь да мывкыдтӧмӧсь, и пуысь вӧчӧмтор оз вермы велӧдны найӧс.
Ме вайӧді тіянӧс муӧ, кӧні быдмӧны сад йӧръяс, медым ті пӧткӧдчинныд вотӧснас да бурторъяснас. Но ті локтінныд да пежалінныд Менсьым муӧс, вӧчинныд сійӧс зывӧкторйӧн.
Курыд шог сылы, коді пуысь вӧчӧмторлы шуӧ: «Садьмы!» и сёрниттӧм излы: «Чеччы!» Вермасны-ӧ найӧ мыйӧкӧ велӧдны? Найӧс эжӧма эзысь-зарниӧн, но на пытшкын ловшыыс абу.
Менам войтыр шыасьӧ путор дінӧ, и бедь сетӧ сылы вочавидзӧмсӧ. Кырсалан руыс кежӧдіс найӧс ылӧгас, кырсалысь ань моз найӧ эновтісны ассьыныс Енсӧ.
Найӧ куш яйӧдз пӧрччӧдісны сійӧс да виисны шыпуртӧн, а сылысь ныв-писӧ пленӧ босьтісны. Тадзи вӧлі мыждӧма сійӧс, и сы йылысь кутісны суклясьӧмӧн сёрнитны.
Менам козинъясысь, зарни да эзысь мичмӧдчанторъясысь, тэ вӧчин айлов бӧлбанъясӧс да кырсалін накӧд.
Ме шуа тіянлы: верӧсыс кӧ эновтӧ гӧтырсӧ, а гӧтырыс оз кырсав, сійӧ сетӧ помка гӧтырыслы пежавны гозъякост олӧм. Юксьӧм аньӧс гӧтырӧ босьтысь тшӧтш пежалӧ».
Налӧн мыжъясысь да лёк вӧчӧмъясысь Ме кык пӧвстӧн налысь водзӧс перъя, перъя сыысь, мый найӧ пежалісны Менсьым муӧс зывӧк идолъяснаныс, тыртісны пежторъяснаныс».
Том кадсяньыс найӧ кырсалісны Египетын олігас. Сэні налысь морӧссӧ чабралісны, нывдырся нёньяссӧ шамралісны.
Тэ, Оголива, бӧр кӧсйин бергӧдчыны аслад томдырся лэдзчысьӧм олӧмад, кор египетсаяс тэнсьыд нёньястӧ шамралісны, нывдырся морӧстӧ чабралісны.
– Мыжалӧй ассьыныд мамнытӧ, мыжалӧй, ӧд сійӧ Меным абу гӧтыр, и Ме сылы абу верӧс. Мед сійӧ пӧрччас чужӧм вывсьыс кырсалысь аньлысь вевттьӧдсӧ, мед шыбитас морӧс бердсьыс гозъякост олӧм пежалысьлысь мичмӧдчанторъяссӧ.
Матыстчӧй татчӧ, кимӧститчысьлӧн челядь, гозъякост олӧм пежалысьлӧн да кырсалысь аньлӧн чужысьяс.
Тэ дінӧ, Господьӧй, ме шыася! Веж туруныс сотчис миян видзьяс вылын, став пуяссӧ биыс чишкаліс.