12 Весьӧпӧрӧй таысь, енэжъяс, ёна дзӧрӧй-тіралӧй, – висьталӧ Господь. –
Кывзы, енэжыс, кывзы, муыс! Господь тадзи висьталӧ: – Ме быдті челядьӧс, но найӧ кыпӧдчисны Меным паныд.
Кывзӧй, керӧсъяс, Господьлысь мыжалӧмсӧ! Кывзӧй, муыслӧн вешйывтӧм подувъяс! Ӧд Господь мыжалӧ Ассьыс войтырсӧ, корӧ Израильӧс ёрд водзӧ.
– Иуда му да сэні олысьяс, кывзӧй Господьлысь кывсӧ!
Кывзы, муыс! Ме ыста тайӧ войтырыслы шог. Тайӧ шогыс – налӧн лёк мӧвпъяслӧн вотӧсыс, ӧд Менсьым кывъясӧс найӧ эз кывзыны, Менсьым Индӧдӧс найӧ ӧтдортісны.
– Кывзы, енэжыс, мый ме висьтала, кывзы, муыс, менсьым кывъясӧс.
Луншӧр кадӧ пемдіс став му пасьталаыс, пемыдыс сулаліс куим часӧдз.
– Ме видзӧдлі му вылас, а сійӧ вӧлі мыгӧртӧм да куш. Видзӧдлі енэжас, а сэні югыдыс эз вӧв.
Чуймалӧй-шензьӧй, синтӧммӧй, энӧ аддзӧй! Ті кодаланныд, но онӧ вина понда, довъяланныд, но онӧ сур понда.
Та вӧсна Господь тадзи висьталӧ: – Израиль ныв вӧчӧ зывӧксьыс-зывӧк уджъяс. Юалӧй войтыръяслысь, кывліс-ӧ кодкӧ сылӧн кодь уджъяс йылысь.