27 Ме, Даниил, дзикӧдз эбӧсысь уси да виси некымын лун чӧж. Сэсся чеччи да бара понді кесъявны ӧксылы. Сійӧ, мый ме аддзылі, ёна чуймӧдіс менӧ, и гӧгӧрвоны эг вермы.
Та вылын помасьӧ менам висьталӧмӧй. Ме, Даниил, ёна повзи, мӧвпъясӧй повзьӧдісны менӧ, весиг чужӧмӧй кельдӧдіс. Но сійӧс, мый вӧлі восьтӧма меным, ме видзи аслам сьӧлӧмын.
Ме шызьӧмсӧ кылі да, пытшкӧсӧй тіравны пондіс, вомдорӧй вӧрны кутіс, дойыс лыясӧдз пырис, кокӧй дзӧрны пондіс. Но ме лӧня виччыся сійӧ лунсӧ, кор шогыс суас менам войтыр вылӧ уськӧдчысьясӧс.
Но кодкӧ морт кодь инмӧдчис менам вомдорӧ, и ме понді сёрнитны. Ме шуи ме водзын сулалысьлы: «Ыджыдӧй, сыысь, мый ме аддзылі, менӧ топӧдіс чорыд дой, и ме дзикӧдз вынтӧмми.
Ме коли ӧтнамӧн. Тайӧ ыджыд петкӧдчылӧмсӧ аддзылігӧн ме дзикӧдз вынтӧмми да лигышмуні, менам чужӧмӧй быгаліс.
Ме аддзылі, мый меж дінӧ матыстчигӧн сійӧ нӧшта на пузис скӧрысла, уськӧдчис меж вылӧ да чегис сылысь кыкнан сюрсӧ. Межлӧн эз вӧв выныс водзсасьны ай кӧзакӧд. Ай кӧза уськӧдіс межӧс муас да таляліс сійӧс. Некод эз вермы мездыны сійӧс ай кӧзаысь.
Ме аддзи ачымӧс Суза изкарын, Элам нима ӧксыув муын, Улай ю дорын.
Ме кывлі, мый тэ пытшкын Енлӧн Лолыс, и тэнад эм сюсьлун, вежӧрлун да ыджыд мывкыдлун.
Самуил асылӧдзыс узис [но зэв водз чеччис]. Сэсся восьтіс вежа керкалысь ӧдзӧсъяссӧ. Сійӧ поліс висьтавны Илийлы, мый сылы войнас восьтіс Господь.
Ӧксыӧй, тэ – тайӧ пуыс. Тэ лоин ыджыд да вына, тэнад ыджыдалӧмыд инмӧ енэжӧдзыс, тэнад юралӧмыд паськалӧ му помӧдзыс.
Гавриил матыстчис сэтчӧ, кӧні ме сулалі. Сэки ме ёна повзи да кымынь уськӧдчи муас. Сійӧ шуис меным: «Мортӧй, тӧд, мый тэнад аддзылӧмыд бӧръя кад йылысь».