Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Єремії 2:25 - Переклад Р. Турконяка

25 Поверни твою ногу з нерівної дороги і твоє горло від спраги! А вона сказала: Я триматимуся мужньо! Адже я полюбила чужих і пішла за ними!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

25 Стримуй ногу свою, щоб не бути їй босою, і від прагнення горло своє. А ти кажеш: Пропало, вже ні, бо я покохала чужих і за ними піду...

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

25 Здержуй ноги твої, щоб не витоптували обуви, не давай горлу твому томитись спрагою. Ти ж кажеш: Не надїйсь, нї! бо я вподобала собі чужих (богів), так і бігати му слїдом за ними.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Свята Біблія: Сучасною мовою

25 Юдея, полиш ганятися за іншими богами, та спрагла, не бажай негідних ідолів. «Дарма, — Мені відповіла ти. — Адже я люблю чужих богів, тому піду за ними».

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

25 Отож, зупинись, щоб не залишитись босою, і не пересохло від спраги твоє горло! Але ти заперечуєш: Це, мовляв, даремна річ! Адже я покохала чужих богів і за ними піду!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Єремії 2:25
27 Iomraidhean Croise  

але радше, щоб завдати йому болю. І продовжував відступати від Господа, — цар сказав:


Шукатиму богів Дамаску, які мене б’ють. І сказав: Адже боги царя Сирії, вони їх укріпляють, тому їм тепер принесу жертву, і зглянуться на мене. І вони стали йому і всьому Ізраїлю каменем спотикання.


Адже Він вивів Свій народ, дім Ізраїля, бо їхня країна, як на початку, наповнилася чаклунством, як та країна чужинців, і в них народилися численні чужі діти.


Ти втомилася своїми довгими мандрівками, та не сказала: Спочину для відновлення сили. Оскільки ти це робила, то через це ти не молилася до Мене.


Що скажеш, коли навідаються до тебе? І ти їх навчила наук проти себе на володіння. Чи не переслідуватимуть тебе болі, як жінку, яка народжує?


І якщо скажеш у своєму серці: Чому це мене спіткало? Через безліч твоєї неправедності відкрито твої задні частини, щоб зробити приклад з твоїх стіп.


Так говорить Господь до цього народу: Вони полюбили мандрувати своїми ногами і не стрималися, і Бог їх не вподобав. Тепер Він згадає їхні неправедності.


А вони сказали: Станьмо, як мужі, бо підемо за нашими відступами, і кожний робитиме те, що миле його поганому серцю!


Послухайте Господнє слово: Так говорить Господь! Хіба Я був пустелею для Ізраїля чи засушеною землею? Навіщо Мій народ сказав: Не володітимуть нами, і ми більше не прийдемо до Тебе?


Піднімися до Лівану і закричи, і до Васану видай свій голос, і закричи на другий бік моря, бо розбиті всі твої коханці.


Я заговорив до тебе у твоєму переступі, а ти сказав: Не Послухаю. Це твоя дорога з твоєї молодості, ти не послухав Мого голосу.


Лише пізнай твою неправедність, бо ти згрішила проти твого Господа Бога і розсипала твої шляхи чужинцям під усяким крислатим деревом, а Мого голосу ти не почула, — говорить Господь.


І послав Седекія, і покликав його, і запитав його цар потай, щоб сказав, чи є слово від Господа, і той сказав: Є! Ти будеш виданий у руки царя Вавилону!


Воно гірко заплакало вночі, і його сльози на його щоках, і не має нікого, хто б його потішив з усіх, що його любили. Усі його друзі відреклися від нього, стали його ворогами.


Язик немовляти прилип до його горла у спразі. Діти просили хліба, та немає того, хто їм вділяє.


І не буде так, як ви говорите: Будемо, як народи і як племена землі, щоб служити деревам і камінню.


Скажіть вашому братові: Мій народ, — і вашій сестрі: Помилувана.


щоб повністю її роздягнути до наготи і поставити її такою, як у день її народження. І її поставлю, як пустелю, і зроблю її, наче безводну землю, і погублю її спрагою.


Ви сказали: Безумний той, хто служить Богові, і чого більше маємо, оскільки ми зберігали Його закони, і тому що ми пішли, як ті, що моляться перед обличчям Господа Вседержителя?


Та батько сказав своїм рабам: Негайно принесіть найкращий одяг і зодягніть його, дайте перстень йому на руку і взуття на ноги;


й закричав, гукаючи: Батьку Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, щоби змочив кінчик свого пальця у воді й охолодив мій язик, бо мучуся в цьому полум’ї!


Адже ми надією спаслися. Надія ж, яку бачимо, вже не є надією, бо хіба надіється хтось на те, що бачить?


ти служитимеш своїм ворогам, яких нашле на тебе Господь, у голоді, у спразі, у наготі й у браку всього. Він накладе на твою шию залізний нашийник, аж доки не вигубить тебе.


Вони роздратували Мене чужими богами, їхніми гидотами завдали Мені гіркоти.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan