Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Софонії 2:15 - Свята Біблія: Сучасною мовою

15 Ниневія — це таке пихате місто, що так собі безпечно живе, але воно стане такою пусткою, що тільки дикі звірі мешкатимуть там. Кожен, хто повз нього йде, присвисне і махне рукою, дивлячись, якою руїною воно стало.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

15 Це зневажливе місто, що живе в надії, котре промовляє у своєму серці: Я є, і немає більше зі мною! Як воно стало на знищення, пасовиськом звірів. Кожний, хто проходить через нього, засичить і помахає своїми руками.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

15 Оце оте радісне місто, що безпечно живе, що говорить у серці своєму: Я, і немає вже більше нікого! Як стало воно опустошенням, леговищем для звірини! Кожен, хто буде проходить повз нього, засвище, своєю рукою махне!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

15 От, яким стане той город веселий, що жив собі безпеч, що то мовляв у серцї свому: Ось, я! нема понад мене! О, що ж із нього зробилось! - розвалища, леговища зьвірям! Хто нї проходити ме попри його, - засвище та й махне рукою.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

15 Отак буде з веселим у минулому містом, яке почувало себе безпечно, і само себе переконувало: Тільки я, і немає іншого! Якою ж руїною воно стало, – лігвищем для звірів! Кожен, хто проходитиме повз нього, засвище й махне рукою…

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Софонії 2:15
27 Iomraidhean Croise  

Так само міг би я вам дорікати, якби ми помінялися місцями. Я б звинувачень сипав рій невпинно і скрутно головою би хитав.


В долоні плеще і свистить шипить до Бога зі свого осідку».


О, місто гомінке, вируюче й веселе місто. Хто був убитий тут, не від меча загинув, не впав, підкошений, в борні.


Жахайтеся, безтурботні жінки! Жахайтеся, легковажні! Зніміть вбрання й вдягніть волосяниці.


Тому що палац опустіє, а гамірне місто затихне, бо підуть звідти люди. Фортеця і сторожова башта перетворяться на печери. Дикі віслюки облюбують собі ті місця, бродитимуть там вівці, шукаючи поживи.


Ви, безтурботні жінки, встаньте й почуйте, що я кажу. Послухайте, що я розповім вам, легковажні.


Себе безпечно почувала ти, хоч зло несла, ти думала, ніхто тебе не бачить. Твої знання і мудрість тебе не тим шляхом вели. Ти думала: «Єдина я така. Нема нікого поруч».


На пустку перетвориться їхня земля, на посміховисько довічне. Жахатимуться всі, хто йтиме нею, хитатимуть у смутку головою.


Руйнуванню піддам Я це місце, і стане посміховиськом воно. І кожен, хто повз нього проходитиме, жахатиметься, і збиткуватиметься з того, як його зруйновано.


Через гнів Господній обезлюдніла вона, через гнів Господній геть спустошиться вона. Хоч хто б проходив Вавилоном, жахнеться й зневажливо похитає головою, побачивши руїни Вавилону.


Єрусалиме, яке ж самітне місто ти, хоча було колись могутнє, велелюдне! Воно тепер, немов вдова. Княгинею була, поміж людей пишалась, а тепер працювати мусить, як рабиня та!


Дочку Сіону Господь зневажив у Своєму гніві. З небес на землю гордість Ізраїлю скинув. Він не згадав про Свій підніжок у день Свого гніву.


Руками сплескують на тебе подорожні. Вони свистять й хитають головами над Єрусалимом: «Невже це місто, про яке розповідали, що то неперевершена краса, утіха світу всього?»


Купці народів інших свистять глузливо над тобою. Тебе спіткала жахлива доля, тебе не буде більш ніколи”».


«Сину людський, скажи правителю Тира, що так говорить Господь Бог: „У погорді серця свого кажеш ти: „Я — бог, я сиджу на престолі бога посеред морів”. Але ж ти людина, а не Господь, хоча й ти уявляєш себе рівним Богу.


Чи скажеш ти тоді: „Я — бог”, — перед тими, хто вбив тебе? Лише людиною будеш ти, не богом, в руках у тих, хто вб’є тебе.


Звернись до нього і скажи, що так Господь Бог говорить: „Я проти тебе, фараоне, царю Єгипту. Ти — велика потвора, що лежить на березі ріки. Ти кажеш: „Ніл мій, Я створив його для себе!”


Тому, о царю, прийми радо мою пораду: спини гріхи твої та роби те, що праведно, спокутуй переступи свої милосердям до пригноблених. І може статися, що тоді твоє благополуччя продовжиться».


Ніщо не зцілить розтрощені кістки. Смертельна рана твоя. Всі, хто лише почують цю новину про тебе, плескатимуть у долоні над тобою, бо сама відчуєш ти того ж самого невигойного болю, якого всім їм завдала сама.


Вони — страшний й жахливий народ, вони самі собі закон, та роблять все, що їм завгодно.


Проходячи повз, люди лихословили і збиткувалися з Ісуса й, хитаючи головами, промовляли: «Ти ж нахвалявся геть зруйнувати храм і відбудувати знов його за три дні. Тож врятуй хоча б Себе Самого! Якщо Ти насправді Син Божий, то зійди з хреста!»


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan