Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Захарії 10:2 - Свята Біблія: Сучасною мовою

2 Боввани говорять пусте, а віщуни бачать брехливі з’яви. Тлумачі снів теревенять дурниці, вони втішають, та дарма. Тому й блукають вони, мов ті вівці, страждають, бо пастуха немає.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

2 Тому що ті, які говорили, говорили про труднощі, і віщуни — оманливі видіння, і говорили фальшиві сни, потішали марним. Через це вони були забрані, як вівці, і потерпіли зло, бо не було лікування.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

2 Бо говорять марноту домові божки, і віщуни бачать лжу, і розказують сни неправдиві, потішають марнотою. Тому вони бродять, немов та отара, мандрують вони, бо без пастиря.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

2 Бо терафими вам пусте говорять,' та й віщуни видять неправду й сповідають сни пусті; вони потішають вас оманою; тим. то й блукають люде, як вівцї, пустопаш, бідують, бо нікому їх пасти.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

2 Адже домашні ідоли говорять порожнечу, а ворожбити бачать оману й розповідають видумані сни, – потішають марнотою. Тому люди блукають, як вівці, – поневіряються, як ті, що залишились без пастиря.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Захарії 10:2
44 Iomraidhean Croise  

Коли Лаван пішов стригти овець, Рахиль украла батькових домашніх богів.


Тоді Михей мовив: «Я бачив весь Ізраїль, що розбрівся по горах, наче вівці без пастуха. І Господь сказав: „У цих людей немає господаря. Нехай кожен іде додому з миром”».


Нікчемність вашу ви брехнею готові покривати; ви, як лжелікарі, що к лікуванню не придатні, всі ви — цілителі й лікарі нікчемні.


Як можете втішати пустослів’ям? Тож ваша відповідь нічим не допоможе».


Вони усі — ніщо, подоби їхні, наче вітер, безтілесні, й ні нащо не здатні.


Це Я розвінчую пророків передбачення фальшиві, це Я висміюю всіх віщунів. Це Я знітитися примушую мудрагелів, їхні знання перетворюю на дурницю.


Хто створює бовванів — той нікчема. Не варті й шеляга і ті божки, яких вони цінують. Люди, що свідчать на користь бовванів — сліпці та нікчеми, тому й пошиті в дурні будуть.


З ким ви можете порівняти Мене? Хто Мені рівний?


Усі вони бездарні і дурні, їх вчать речей безглуздих, колода — то наставник їх.


І я сказав: «О Господи Боже, пророки кажуть їм: „Не бійтеся меча й голоду, вони до вас не прийдуть, бо Я вам дам надійний мир на цій землі”».


Чи є серед ідолів поганських ті, хто здатен сотворити зливу? Хіба то небеса самі дощі дають? Чи ж то не Ти, о Господи, наш Боже? На тебе покладаємось, бо Ти є Той, Хто все те творить».


Вони все кажуть тим, хто зневажає Мене, що Господь подарує їм мир. А всі, хто Моїй волі вперто чинить опір, повторюють: „Вас не спіткає лихо”.


«Я проти тих, хто пророкує сни облудні, — мовить Господь. — Вони оповідають їх, щоб своєю зухвалою брехнею збити з пантелику народ Мій. Я їх не посилав і не велів їм говорити. Та, насправді, вони не принесли ніякої користі людям Ізраїлю». Так каже Господь.


Бо пророцтва їхні — брехливі. Вони і є причина, з якої вас виженуть із землі вашої. Я повикидаю вас, і ви загинете в країні далекій.


Не слухайте тих пророків, що кажуть: „Ви не будете служити царю вавилонському”, — бо ті, хто пророкує вам таке, брешуть».


Тож не слухайте пророків, віщунів і сновидців ваших. Не слухайте ворожбитів і знахарів, що кажуть вам: „Ви не служитимете царю вавилонському”.


Тоді пророк Єремія сказав пророку Хананії: «Послухай, Хананіє, Господь тебе не посилав, ти призвів цей народ неправді вірити.


Бо ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: „Не давайте обдурити себе вашим пророкам, що між вами, і вашим віщунам. Не слухайте тих снів, що сняться їм.


Де твої пророки, що пророкували, казавши: „Цар вавилонський не піде проти вас і проти цього краю?


Ізраїль — отара, що розбрелася, її переслідували леви. Перший, хто їх пожер, був цар Ассирії, а останній, хто зламав їм кістки — Навуходоносор, цар вавилонський».


тобою вигублю я пастуха й отару, тобою я трощу і орача, й вола. Тобою я намісників вбиваю і вельмож.


Вони лікують хворий дух Мого народу, як легковажно кажуть: „Все гаразд!” Коли насправді, геть, нема гаразду.


Вони загоять дух недужий народу легковажного Мого, кажучи: „Усе гаразд! Нема причини піклуватись!” — хоча рани ті смертельні.


Були твоїм пророкам з’яви, пусті й оманливі про тебе. Вони не викривали провин твоїх, аби неволю відвернути. Натомість бачили тебе в брехливих та пустих пророцтвах.


Бо цар Вавилону зупиниться на роздоріжжі, на перехресті обох доріг, щоб кинути жереб. Він ворожитиме на стрілах, радитиметься зі своїми бовванами, розглядатиме печінку.


З’яви усі твої даремні, не допоможуть тобі й гадання. Все це — лише непридатна брехня! Меч покладено на шиї нечестивих, їх день покарання настав, та їх зло не побачить більше світу”».


Тож і розкидало їх, бо не мали пастуха, а коли було їх розкидано, стали вони поживою для всіх диких звірів.


«Так само правда, як те, що Я є, оскільки вівцям моїм бракує пастуха й тому пограбовано їх і стали вони поживою для диких звірів. Так проголошує Господь Бог. Пастухи мої не розшукували заблудлих овець, а дбали радше про себе, ніж про отару мою, через те, пастухи, почуйте слово Господа,


Бо саме так тривалий час сини Ізраїлю житимуть без царя й провідника, без пожертви, без пам’ятного стовпа й без ефоду, і без домашніх богів.


Я справді вас зберу, народе Якова, усіх. Я справді позбираю рештки Ізраїлю. Я позбираю їх разом, немов овець в отару, мов череду налякану у загорожу, тож наповниться земля галасом багатьох народів.


Яка користь від боввана, або різьбленої подоби, чи постаті лжебога. Не покладайтеся на своє творіння, бо воно таке нікчемне й німе, воно не допоможе.


Горе дурному пастухові, що отару покидає! Хай меч впаде на його руку і його праве око. Хай всохне геть його рука, і хай осліпне він на праве око!


який би очолив їх у бою, і який виводив би їх і приводив, щоб громада Господа не була, мов та отара без пастиря».


Коли Він бачив натовпи людей, співчуття до них проймало Його, бо були вони знесилені й безпорадні, наче вівці без пастуха.


Коли Ісус вийшов із човна на берег і побачив великий натовп, то був сповнений жалю до цих людей, бо вони були, наче вівці без пастуха. І почав Ісус навчати їх.


і це знамення або чудо, що він пообіцяє, сповниться, і він скаже: «Ходімо за іншими богами, яких ви не знаєте, і служитимемо їм», —


Тоді ті п’ятеро, що ходили розвідувати землю, порадились і звернулися до своїх братів: «Чи знаєте ви, що в одній з цих осель є ефод, хатні боввани, ще й з металевого лиття бовван? Отож тепер поміркуйте, що ми маємо робити».


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan