Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Римлян 7:7 - Свята Біблія: Сучасною мовою

7 Чи думаєте ви, що я стверджую, що Закон — це гріх? Звісно, ні! Та не знати б мені, що таке гріх інакше, як через Закон. Бо й справді, я не знав би, що то є — прагнути чогось чужого, якби в Законі не було записано: «Не прагни чужого».

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

7 То що ж скажемо? [Хіба] Закон — то гріх? Зовсім ні! Але я пізнав гріх тільки через Закон. Я не знав би пожадливості, якби Закон не говорив: Не пожадай.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

7 Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

7 Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад. Ю. Попченка.

7 Що ж скажемо? Що Закон є гріхом? Зовсім ні! Але я не інакше пізнав гріх, як через Закон, бо я не знав би й бажання, якби Закон не казав: Не бажай.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Новий Переклад Українською

7 Що ж скажемо? Що Закон є гріхом? Зовсім ні! Якби не Закон, я не знав би, що таке гріх. Я не знав би, наприклад, що таке пожадливість, якби Закон не сказав: «Не бажай».

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Римлян 7:7
30 Iomraidhean Croise  

І побачила тоді жінка, що плоди були добрими для їжі, а дерево — гарним на вигляд. Дерево вабило мудрістю, яку воно могло дати людині. Тож вона взяла плоди з дерева й почала їсти. Чоловік її також був поруч. Вона й йому дала кілька плодів, і він їх з’їв.


Якось увечері Давид підвівся з ліжка й пішов прогулятися по даху своєї оселі. Згори він помітив жінку, що купалася. Вона була красунею,


Я усвідомив, що всьому кінець настане, лиш настановам Господа кінця немає.


Не зазіхай на оселю ближнього свого. Не зазіхай на дружину ближнього свого, ані на його раба чи рабиню, ані на вола чи осла, ані на що-небудь, що належить іншій людині».


Ви прагнете землі й забираєте її, ви хочете будинків й загарбуєте їх, ви чините насильство людині та дому її, людині й тому, що вона у спадок має.


Та кажу Я вам, що кожен, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці.


І звернувся Ісус до всіх присутніх: «Пильнуйте себе, остерігайтеся зажерливості, бо не наслідуватиме людина життя від майна свого».


Він піде та вб’є тих орендарів, а виноградник здасть в оренду іншим». Коли люди почули цю притчу, вони сказали: «Хай ніколи таке не трапиться!»


Ніколи я не зазіхав на чиєсь срібло, золото або гарне вбрання.


Кажу я так через те, що заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбий», «Не вкради», «Не зажадай чужого», а також усі інші об’єднуються в одній: «Люби ближнього свого, як самого себе».


Бо ніхто не може виправдатися перед Богом, виконуючи Закон. Адже Закон тільки виявляє очевидність гріха.


Що скажемо ми, коли неправедність наша виявляє праведність Божу? Невже Бог несправедливий, коли гнівається на нас? (Так міркують деякі з людей).


Що скажемо ми про Авраама, земного праотця нашого? Що взнав він про віру в Господа Свого?


Бо Закон викликає гнів Божий, а коли немає Закону, то й порушення немає.


Закон прийшов для того, щоб збільшити переступ, та коли гріх збільшувався, навіть більшою ставала милість Божа.


То що ж нам робити? Чи можна нам грішити, раз живемо не під Законом, а в милості Божій? Звісно, ні!


Скориставшись нагодою, гріх звабив мене заповіддю і нею ж убив мене.


То чи означає це, що добро спричинило смерть мені? Зовсім ні! Але гріх, використавши добро, приніс мені смерть. І сталося це, щоб викрити хибну природу гріха: щоб через цю добру заповідь я усвідомив, на скільки огидний гріх.


Бо коли ми ще жили у згоді з нашою гріховною людською природою, то наші гріховні пристрасті, що прийшли від Закону, володіли тілами нашими. Вони приносили врожай вчинків, який вів до смерті.


Одначе гріх через цю заповідь знайшов шлях розбудити в мені потяг до всього злого. Без Закону, гріх мертвий.


Жало смерті — це гріх, а сила гріха — Закон.


Про розпусту, нечисть усіляку чи пожадливість нехай навіть не згадують поміж вас, бо це не личить Божим людям.


Не зазіхай на дружину ближнього свого. Не зазіхай на оселю ближнього свого чи його поля, ані на його раба чи рабиню, ані на вола чи осла, ані на що-небудь, що належить іншій людині”».


Тож позбавтеся усього зла в вашому житті: розпусти, нечистоти усілякої, хіті, лихих бажань і зажерливості, що подібна поклонінню бовванам.


Бо Закон Мойсея не міг зробити нічого досконалим, але ж нині, нам даровано нову надію, котра наближає нас до Бога.


Серед речей, що ми захопили, побачив я гарне вбрання вавилонське і двісті шекелів срібла і кавалок золота вагою в п’ятдесят шекелів. Спокусився я ними і взяв їх собі. Усе те закопано в землі під моїм наметом, а срібло — насподі».


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan