Сім днів жертвуватимеш для відпущення гріхів на вівтарі й освячуватимеш його. І тоді вівтар стане найсвятішим місцем. І все, що торкнеться вівтаря, стане святим.
Коли виходитимуть вони у зовнішній двір, де є люди, мусять знімати одяг, у якому правили службу, й залишати його в священних приміщеннях. А виходити вони мусять в іншому вбранні, щоб не давати людям торкатися свого священного вбрання.
І коли мертве тіло якоїсь із цих тварин впаде на щось, та річ стане нечистою, будь-що з дерева, одягу, шкіри, мішковини, що використовується для будь-яких цілей. Ту річ слід покласти в воду, і буде вона нечиста аж до вечора, а тоді стане чистою.
І всі Ааронові нащадки чоловічої статі можуть їсти її як частку дарів Господу. І це на всі ваші покоління. І все, що торкнеться цих жертв, освятиться”».
коли хтось несе посвячене м’ясо у полі одягу свого і торкається полою хліба чи страви, чи вина, чи оливи, чи будь-якої їжі, то хіба вона освячується?”» І священики відповіли: «Ні».
Любі друзі! Маючи такі обітниці від Господа, ми мусимо очиститися від усілякої мерзоти тіла й духа, довершуючи свою святість, тому, що ми шануємо Бога.
Цей смуток — бажаний Богу. Погляньте, яку щирість і правдивість він створив для вас! Який захист вашої невинності, яке обурення, яка тривога, які прагнення і яке завзяття побачити нас, і яка кара для того, хто згрішив! У всьому ви показали свою чистоту!