Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Плач Єремії 2:12 - Свята Біблія: Сучасною мовою

12 Вони питають матерів своїх: «Де хліб, що пити?» Неначе поранені бійці на вулицях міста, вони непритомніють від безсилля. Та згодом, вони вмирають в материнських обіймах.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

12 Своїм матерям вони казали: Де пшениця і вино? — коли вони зникали, як ранені на дорогах міста, коли виливалися їхні душі на лоно їхніх матерів.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

12 Вони квилять своїм матерям: Де пожива й вино? І скулюються, як ранений, на площах міських, коли душі свої випускають на лоні своїх матерів...

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

12 Допрошуються в матерей своїх: хлїба, вина! та й умірають, мов ті поранені, по улицях міських, виливають душі свої у матерні лона.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

12 Своїх матерів вони зі сльозами просять: Дай їсти, дай пити! Знесилені, вони, наче поранені, вмирають на грудях своїх матерів на всіх майданах міста…

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Плач Єремії 2:12
9 Iomraidhean Croise  

Тепер із мене виливається душа, впилися в мене дні мої скорботні.


Замість їжі ковтав я сльози день і ніч, коли вороги мене питали: «Де твій Бог?»


Моє спасіння й шана — в Божій владі, міцна твердиня й захист мій надійний теж.


Заслабли твої діти. Вони лежать на розі кожної вулиці, мов ті антилопи в сітях, охоплені Господнім гнівом, Божим докором. Та Бог карав їх до тих пір, доки не в силах вже були виносити страждань.


Тому зроблю Його рівним серед найбільших, і Він матиме Свою частку в здобичі сильних. Бо Він віддав Себе на смерть, дав вважати Себе таким же, як злочинці вистраждав кару за гріхи багатьох, викупив їхні переступи».


Пожеруть вони урожай і всі харчі твої, понищать всіх дочок твоїх й синів. Пожеруть вони вівці твої і худобу твою, пожеруть смокви твої й виноград. Й мечем зруйнують фортеці твої, на які покладаєшся ти легковажно».


Народ її стогне у пошуках хліба. Вони свої скарби віддали за харчі, щоби лишитися живими. Говорить Єрусалим: «Дивися, Господи, якою нікчемою я стала».


Язик немовляти до піднебіння прилипає від спраги. Діти малі просять хліба, та нікому їх годувати.


Я зміцню руки царя Вавилона і вкладу Мій меч у руку його, а руки фараона зламаю, і він стогнатиме перед ним, мов смертельно поранений.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan