Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Плач Єремії 2:11 - Свята Біблія: Сучасною мовою

11 Немає більше сліз в очах моїх, у мене все всередині кипить. До самих печінок знедужаю від гибелі дочки мого народу, бо діти й немовлята мліють від голоду на вулицях міських.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

11 Потемніли мої очі від сліз, стривожилося моє лоно, на землю вилилася моя слава через побиття дочки мого народу, коли забракло немовляти й дитини на дорогах міста.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

11 Повипливали від сліз мої очі, моє нутро клекоче, на землю печінка моя виливається через занепад дочки мого люду, коли немовля й сосунець умлівають голодні на площах міських.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

11 Очі в мене від слїз потемнїли, внутро моє буриться в менї, жовч із печінок лиється на землю задля погибелї дочки народу мого; бо й дїти й немовлята при грудях мруть із голоду по улицях міста.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

11 Сліпнуть від сліз мої очі, перевертається все моє нутро, – серце розривається від болю, коли бачу, як гинуть дочки мого народу, і знемагають на міських майданах діти й навіть немовлята.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Плач Єремії 2:11
26 Iomraidhean Croise  

Вже лучники Його кільце замкнули. Безжалісно проколює Він нирки, і виливається на землю жовч моя.


Кипить у мене все всередині невпинно, настали дні страждань.


Я видивився очі, очікуючи дій Твоїх, коли ж мене утішиш Ти?


Змикають вже щелепи, вони, неначе леви розривають свою здобич.


Ти на поталу ворогу не кинув, звільнив мене.


Палають в лихоманці мої стегна, живого місця я на тілі не знаходжу.


Себе я цілу ніч виснажував в молитвах, аж постіль мокра вже від сліз моїх.


Нема ногам опори, грузну глибше в мул. Вже вода змикається над головою, і хвилі котяться довкіл — ось-ось втону.


Тому я й кажу: «На мене не дивіться, наплакатися дайте вволю гірко. Загинув мій народ, тож утішать мене не поспішайте».


Як ластівка, як журавель, тужив я, я туркотів, мов голуб. Я очі видививсь, вдивляючись у небо. Володарю, я в небезпеці! Визволи мене!”


Заслабли твої діти. Вони лежать на розі кожної вулиці, мов ті антилопи в сітях, охоплені Господнім гнівом, Божим докором. Та Бог карав їх до тих пір, доки не в силах вже були виносити страждань.


Ось чому Єремія каже народу Юдеї: «Хай мої очі ллють сльози щодня і щоночі невпинно. Я плачу, бо тяжке нещастя спіткало невинну дочку Мого народу, бо так болить йому та невигойна рана.


О мій живіт, о корчусь я від болю, шалено б’ється моє серце, і ніяк не можу заспокоїть я його. Бо звук сурми душа моя почула, звук сурми бойової й битви грім.


Тож ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: «Навіщо ви на себе накликаєте таке велике лихо, розділяючи чоловіка й жінку з Юдеї, дитину й немовля, не лишаючи собі нащадка?


Я чую, як Мій обраний народ ридає за тих, хто у далекому краю: «Хіба Господь не з ними? Хіба цар Сіону не там? Нащо ж вони підбурюють Мене бовванами й марнотами чужими».


Народ її стогне у пошуках хліба. Вони свої скарби віддали за харчі, щоби лишитися живими. Говорить Єрусалим: «Дивися, Господи, якою нікчемою я стала».


Тому я й плачу, й сльози по щоках течуть. Далеко ж бо від мене мій розрадник, що буде здатний відновити мої сили. Сини мої розорені, здолав їх ворог.


О зглянься, Господи, бо я в журбі, у мене все всередині палає. У мене серце обірвалося, бо була я непокірна. На вулицях повбивано дітей, а вдома — смерть сама.


Тому заслабли наші серця, та очі наші морок вкрив.


Бо настануть дні, коли люди казатимуть: „Щасливі ті жінки, в яких не може бути дітей, щасливі ті утроби, що нікому не дали життя, і щасливі ті груди, які нікого не годували”.


Давид з воїнами почали оплакувати рідних, доки вже сил не зосталося тужити.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan