Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Плач Єремії 1:17 - Свята Біблія: Сучасною мовою

17 Руки простягає Сіон, і нікому розрадити її. Господь звелів ворогам Якова оточити її. І став Єрусалим огидним серед них.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

17 Сіон розвів своїми руками, немає того, хто його потішає. Господь заповів Якову, довкола нього його гнобителі, Єрусалим став відлучений посеред них.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

17 Сіонська дочка простягла свої руки, немає розрадника їй: Господь наказав проти Якова довкола нього його ворогам, донька єрусалимська нечистою стала між ними...

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

17 Сион простягає руки свої та нема, хто б його розважив. Господь дав приказ проти Якова ворогам його, щоб його кругом обступили; Ерусалим стався гидотою посеред них.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

17 Простягає свої руки дочка Сіону, але нікому її потішити. Господь покликав проти Якова довколишні народи, аби вони стали його ворогами. Через них Єрусалим став ритуально нечистим.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Плач Єремії 1:17
29 Iomraidhean Croise  

Соломон став перед вівтарем Господнім перед усім народом Ізраїлю й простягнув руки до небес


та коли хтось із Твоїх людей ізраїльських звернеться з молитвою та благанням (бо кожна людина знає свій біль і страждання), хто простягне руки до цього храму,


Тож на дев’ятому році правління Седекії, на десятий день десятого місяця Навуходоносор, цар вавилонський, виступив з усім військом проти Єрусалима. Він узяв місто в облогу, збудувавши навколо нього вали.


І знову озирнувся я й побачив, скільки гноблення під сонцем. Я бачив гноблених в сльозах, і нікому втішати їх, бо ті ж гнобителі і владу мають, і не знайшлося, кому втішить неборак.


Коли ви здіймаєте в молитві руки, Я відвертаю лице від вас. Навіть якщо ви примножите свої молитви, Я не прислухаюсь до вас, тому що руки ваші заплямовані кров’ю.


«Невтішне місто, бите бурями — ворожими навалами, скріплю твоє каміння розчином надійно і закладу твої основи із сапфірів.


Чи Спадщина Моя подібна вмираючій тварині, що звідусіль летять на неї хижі птиці? Сюди, збирайся, все живе, що є у полі, сюди, бо ж тут пожива є.


„І справді, хто матиме до тебе милосердя, Єрусалиме? Хто по тобі тужитиме? І хто благатиме, щоб зглянулись на тебе?


великі й малі в цьому краї повмирають, не поховають їх, і ніхто за ними не тужитиме. Ніхто себе не поріже й голову не поголить заради них.


«Ось що Я накажу, — каже Господь, — Я їх знову поверну до Єрусалима й воюватимуть вони проти нього, й захоплять його, і спалять. І оберну Я міста Юдеї на пустку, де ніхто не житиме».


Бо крик почув я, ніби жінка при пологах, що корчиться від болю, звук страждань, немов народжує дитину свою першу. Я чую крик дочки Сіону, вона істошно молиться, руки простягла. І каже: «Горе мені! Я мужність перед вбивцями втрачаю».


З отарами своїми пастухи чужі йдуть проти неї. Поставили довкола вже намети, кожен дбає про займище своє.


Печаль охоплює мене, і серце моє від жаху мліє.


Тому я й плачу, й сльози по щоках течуть. Далеко ж бо від мене мій розрадник, що буде здатний відновити мої сили. Сини мої розорені, здолав їх ворог.


Покликала я своїх коханих, однак вони всі зрадили мене. Мої священики й старійшини загинули у місті, шукаючи окраєць хліба — сили відновить.


Єрусалим тепер вночі ридає гірко, пекучі сльози на її щоках. Ніхто з коханців не прийде втішити, бо зрадили і стали ворогами їй.


Вони почули стогін мій, нема розрадника у мене. Всі вороги мої почули про біду мою, зраділи, що таке мені зробив Ти. Пришвидши той день, який проголосив Ти, щоб і вони зазнали всіх моїх страждань.


Єрусалим великий гріх вчинила, тож і нечистою зробилася вона. Хто вихваляв її колись, тепер принижує, бо бачить голизну її. Вона ж лиш стогне і ховає очі.


Нечистота на пелені у неї. Не думала, що з нею станеться таке. Всі вражені її падінням, і нікому утішити її. Вона благає: «Зглянься, Господи, на мої муки, бо ворог переміг мене».


«Геть забирайтесь! Ви нечисті! — Кричали їм. — Геть! Не торкайтесь нас!» Від них сахалися, їх сторонилися, кричали: «Вони не можуть більше з нами жити».


«Сину людський, коли народ Ізраїлю жив на своїй власній землі, ганьбив він її звичаями та вчинками своїми. Звичаї їхні подібні були до щомісячної жіночої нечистоти в очах Моїх.


Ізраїль знищено, покинутий він між народів, як спорожнілий глечик.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan