Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Плач Єремії 1:16 - Свята Біблія: Сучасною мовою

16 Тому я й плачу, й сльози по щоках течуть. Далеко ж бо від мене мій розрадник, що буде здатний відновити мої сили. Сини мої розорені, здолав їх ворог.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

16 Моє око вивело воду, бо віддалився від мене Той, Хто мене потішає, Хто повертає мою душу. Мої сини були знищені, бо ворог зміцнився.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

16 За оцим плачу я, око моє, моє око слізьми запливає! бо далеко від мене втішитель, що душу мою оживив би; мої діти понехтувані, бо посилився ворог!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

16 От чого я плачу; око моє, - от чого око моє проливає води; далеко від мене втїшитель, що живив би духа в менї; дїти мої витрачені, бо ворог взяв гору.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

16 Тому й плачуть мої очі, – з моїх очей постійно течуть сльози, позаяк покинув мене Той, Котрий міг би мене потішити, й Хто міг би вдихнути у мене життя. Мої діти знищені, оскільки ворог сильніший від мене…

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Плач Єремії 1:16
23 Iomraidhean Croise  

Їх вороги нещадно гнобили й гнітили.


Моє лице рясними сльозами вмите від того, що не коряться Твоїм наказам люди.


Ти знаєш про мою ганьбу, моє безчестя, Ти бачив кривдників, що так дошкулили мені.


І знову озирнувся я й побачив, скільки гноблення під сонцем. Я бачив гноблених в сльозах, і нікому втішати їх, бо ті ж гнобителі і владу мають, і не знайшлося, кому втішить неборак.


«Невтішне місто, бите бурями — ворожими навалами, скріплю твоє каміння розчином надійно і закладу твої основи із сапфірів.


Як не послухаєтесь ви Мене, Я буду потай плакати через зухвалість вашу. Гіркі сльози буду лить, вони з очей моїх тектимуть, адже Господнє стадо буде захоплено в полон.


Ось чому Єремія каже народу Юдеї: «Хай мої очі ллють сльози щодня і щоночі невпинно. Я плачу, бо тяжке нещастя спіткало невинну дочку Мого народу, бо так болить йому та невигойна рана.


„І справді, хто матиме до тебе милосердя, Єрусалиме? Хто по тобі тужитиме? І хто благатиме, щоб зглянулись на тебе?


Печаль охоплює мене, і серце моє від жаху мліє.


Чом в голові моїй води не повно? Чом око моє не джерело сліз? Тоді б я міг щоденно і щоночі плакати за тими із моїх людей, кого понищено було.


Здійму я плач і голосіння по горах й жалобу по пустельних пасовиськах, бо їх спустошено, ніхто вже там не ходить, й туди не долітає рев худоби. Птахи небесні й звірі повтікали.


Бо смерть вже увійшла крізь наші вікна, зайшла в палаци наші, аби вигубити всіх: дітей на вулиці, і молодь на майданах».


Єрусалим тепер вночі ридає гірко, пекучі сльози на її щоках. Ніхто з коханців не прийде втішити, бо зрадили і стали ворогами їй.


Нечистота на пелені у неї. Не думала, що з нею станеться таке. Всі вражені її падінням, і нікому утішити її. Вона благає: «Зглянься, Господи, на мої муки, бо ворог переміг мене».


Немає більше сліз в очах моїх, у мене все всередині кипить. До самих печінок знедужаю від гибелі дочки мого народу, бо діти й немовлята мліють від голоду на вулицях міських.


До Господа взивайте серцем, мури дочки Сіону. Хай сльози твої плинуть, мов потік, і вдень, і уночі. Не зупиняйтеся, очам своїм спокою не давайте.


Навіть якщо вони й зростять своїх дітей, Я не дам їм змужніти. Справді, горе їм, коли відвернусь Я від них.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan