Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Плач Єремії 1:11 - Свята Біблія: Сучасною мовою

11 Народ її стогне у пошуках хліба. Вони свої скарби віддали за харчі, щоби лишитися живими. Говорить Єрусалим: «Дивися, Господи, якою нікчемою я стала».

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

11 Весь його народ стогне, шукаючи хліба, — дали його улюблене на їжу, щоб повернути душу. Господи, поглянь і подивися, бо він став без честі!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

11 Увесь народ її стогне, шукаючи хліба, свої скарби коштовні за їжу дають, аби тільки душу свою проживити... Зглянься, Господи, і подивися, яка стала погорджена я!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

11 Ввесь нарід взітхає за насущним хлїбом, віддає все дороге, щоб було чим посилити душу. О, зглянься, Господи, подивись, як я принижений.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

11 Усі його (Єрусалима) люди стогнуть у пошуках хліба, – всі свої коштовності віддають за їжу, аби лише зберегти життя. Господи, зглянься, – подивися, який я принижений!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Плач Єремії 1:11
20 Iomraidhean Croise  

У місті лютував голод, облога так надовго затяглася, що голову віслюка продавали за вісімдесят шекелів срібла, а чвертка кава голубиного посліду коштувала п’ять шекелів.


«Звичайно, я лише людина, що міг би я у відповідь сказати? Я затулив долонею вуста.


Над нами збиткувалися сусідні племена, кругом усі висміювали й ображали.


Тож ось що Господь каже: «Якщо розкаєшся, то Я прийму тебе, тоді тобі стоять переді Мною. Якщо ти в змозі цінне довести, а не пусте, то зможеш ти устами буть Моїми. Нехай вони повернуться до тебе, а не ти до них.


Примушу я їх їсти тіла синів їхніх і дочок, та тіла одне одного під час облоги і під час нещастя, що спричинять їм їхні вороги й ті, хто намагається вигубити народ цей”.


«Володарю, мій царю, ці люди неправедне вчинили, заподіявши таке пророку Єремії. Вони кинули його у водозбірню. Він там помре від голоду, бо в місті немає більше хліба».


На дев’ятий день четвертого місяця облоги, голод став таким нестерпним, що у місті не лишилося ні крихітки їжі.


Єрусалим великий гріх вчинила, тож і нечистою зробилася вона. Хто вихваляв її колись, тепер принижує, бо бачить голизну її. Вона ж лиш стогне і ховає очі.


Нечистота на пелені у неї. Не думала, що з нею станеться таке. Всі вражені її падінням, і нікому утішити її. Вона благає: «Зглянься, Господи, на мої муки, бо ворог переміг мене».


Немає більше сліз в очах моїх, у мене все всередині кипить. До самих печінок знедужаю від гибелі дочки мого народу, бо діти й немовлята мліють від голоду на вулицях міських.


Вони питають матерів своїх: «Де хліб, що пити?» Неначе поранені бійці на вулицях міста, вони непритомніють від безсилля. Та згодом, вони вмирають в материнських обіймах.


О Господи, поглянь і зглянься, кому Ти все це заподіяв. Хіба так можна, що жінки їдять своїх дітей, яких плекали? В святині Господа священика й пророка вбито!


Згадай, о Господи, що сталося із нами. Глянь, подивися на наругу нашу.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan