Плач Єремії 1:1 - Свята Біблія: Сучасною мовою

¹ Єрусалиме, яке ж самітне місто ти, хоча було колись могутнє, велелюдне! Воно тепер, немов вдова. Княгинею була, поміж людей пишалась, а тепер працювати мусить, як рабиня та!

Переклад Р. Турконяка

¹ Як самотньо сидить місто, що було, сповнене народами, воно перетворилося, немов на вдову! Те, котре було виповнене народами, яке володіло країнами, стало здавачем данини.

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

¹ Як самітно сидить колись велелюдне це місто, немов удова воно стало! Могутнє посеред народів, княгиня посеред країн воно стало данницею!...

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

¹ Як ся столиця седить одинока, - та, що була колись така многолюдна, стала, мов би вдовою; город, великий між народами, князь над краями, - платить нинї дань!

БІБЛІЯ Сучасний переклад

¹ Яким же самотнім виглядає колись багатолюдне місто! Воно стало, немовби вдовою… Видатна серед народів столиця, – володарка над іншими країнами, – сама стала платником данини.

Плач Єремії 1:1 Iomraidhean Croise

1 Царів 4:21

Тож Соломон правив царством від ріки Євфрат до землі филистимської, до самих кордонів єгипетських. Ці країни сплачували данину й підкорялися Соломонові протягом усього його життя.

2 Царів 23:33

Фараон Неко закував його в кайдани в Ривлі, Гаматському краї, аби той не правив у Єрусалимі. А на Юдею наклав данину в сто талантів срібла та один талант золота.

2 Царів 23:35

Єгояким платив фараону Неко сріблом та золотом, як той і вимагав. А щоб збирати ці кошти, він обклав податком землю, залежно від земельних володінь.

2 Хронік 9:26

Він правив над усіма царями, від ріки до землі филистимлян і аж до кордону з Єгиптом.

1 Ездри 4:20

Могутні царі правили Єрусалимом і всіма землями на захід від ріки Євфрату, і всі народи платили їм мито.

Неемії 5:4

Ще інші нарікали: «Ми маємо сплачувати царські податки за наші поля й виноградники.

Неемії 9:37

Її великі врожаї царям належать, яких над нами Ти настановив за наші всі гріхи. Під їхньою рукою ми й худоба наша, і правлять нами, як їм заманеться, а ми — в страшній біді.

Псалми 122:4

Це місто, де знайшли притулок племена Господні, це місто, де зібравсь Ізраїль славить Господа ім’я.

Ісаї 14:12

О вранішня яскрава зірко, як низько ти з небес упав. Тебе зрубали при землі, ти горілиць простягся.

Ісаї 22:2

О, місто гомінке, вируюче й веселе місто. Хто був убитий тут, не від меча загинув, не впав, підкошений, в борні.

Ісаї 3:26

Голосіння й печаль буде чути при міській брамі Сіону, і Єрусалим буде схожим на жінку, що сидить на землі, прибита горем, бо в неї забрали все.

Ісаї 49:21

Тоді себе на самоті спитаєш: „Хто народив мені усіх дітей? Я втратила своїх дітей, не можу мати інших, була у вигнанні, поневірялась у краях чужих. Хто ж виростив, підняв на ноги цих синів? Самотньою лишилась я, то звідкіля ж вони прийшли?”»

Ісаї 50:5

Господь, мій Володар, відкрив мені вуха, і я не пішов проти Нього, не повернувся до Нього спиною.

Ісаї 52:2

Зведись на ноги, пил останній обтруси, Єрусалиме полонений. Ослабне зашморг на шиї своїй, полонена дочко Сіону.

Ісаї 52:7

Яке то диво, чекати появи жаданого посланця на горі, що несе їм добру новину, що спасіння проголосить. Він Сіону повідомить: «Ваш Бог — то Цар!»

Ісаї 54:4

Не бійся, не зганьблять тебе, і мужність не втрачай, бо ніхто не дорікне. Ти забудеш молодості сором, не пам’ятатимеш зневаги вдових літ.

Єремії 31:7

Бо ось що Господь каже: «Співайте Якову щасливо і вихваляйте першого серед народів. Вигукуйте, хваліть й промовляйте: „Врятуй народ Свій, Господи, Ізраїлю останок”.

Єремії 40:9

І Ґедалія, син Агікама, сина Шафана, присягнувся їм і їхнім людям: «Не бійтеся служити вавилонянам. Живіть на цій землі і служіть цареві Вавилона, тоді для вас все буде гаразд.

Єремії 42:2

і сказали пророку Єремії: «Хай прохання наше дійде до тебе. Молись Господу Богу нашому за нас всіх, хто лишився, бо колись нас було багато, а стало мало, як сам ти бачиш.

Єремії 44:2

Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: «Ви бачили все те лихо, що Я наслав на Єрусалим та всі міста Юдеї. Нині лежать вони спустошені, й ніхто в них не живе

Єремії 44:6

Тож Я страшенно розлютився на міста Юдеї й вулиці Єрусалима. І стали вони руїнами й пустками сьогодні».

Єремії 50:23

Який розламаний, розбитий молот землі всієї! Яким спустошеним серед народів став Вавилон!

Єремії 9:11

Каже так Господь: «Єрусалиму бути купою каміння і шакалів лігвом. Я оберну міста Юдеї на руїни».

Плач Єремії 1:19

Покликала я своїх коханих, однак вони всі зрадили мене. Мої священики й старійшини загинули у місті, шукаючи окраєць хліба — сили відновить.

Плач Єремії 2:1

Дочку Сіону Господь зневажив у Своєму гніві. З небес на землю гордість Ізраїлю скинув. Він не згадав про Свій підніжок у день Свого гніву.

Плач Єремії 2:10

Старійшини дочки Сіону сидять, мовчать й ридають на землі. Золою голови посипали вони, вдяглися у вереття. Дівчата у Єрусалимі додолу голови схилили.

Плач Єремії 4:1

Як потьмяніло золото, найкраще золото змарніло! На розі кожному розкидане дорогоцінне каміння.

Плач Єремії 5:16

Корона наша впала, горе нам, бо грішні ми.

Єзекіїла 26:16

Тоді всі князі узбережжя посходять зі своїх тронів, відкладуть шати свої і знімуть гаптований одяг. Вбрані у жах, сидітимуть вони на землі і тремтітимуть, налякані твоїм падінням.

Єзекіїла 26:2

«Сину людський, Тир сказав на Єрусалим: „Ура! Розбито браму народів і двері її навстіж відчинено мені. Тепер, коли лежить він у руїнах, я зберу багато коштовних речей!”

Єзекіїла 5:5

Ось що говорить Господь Бог: «Ось Єрусалим, який Я поставив у центрі всіх народів, з країнами довкруги нього.

Левит 26:31

Я спустошу землю й поруйную святині. Я не прийму солодких пахощів ваших жертв.

Левит 26:33

Я порозкидаю вас поміж народами й вихоплю меч Свій проти вас. Земля ваша спустошиться, а міста буде зруйновано.

Софонії 2:15

Ниневія — це таке пихате місто, що так собі безпечно живе, але воно стане такою пусткою, що тільки дикі звірі мешкатимуть там. Кожен, хто повз нього йде, присвисне і махне рукою, дивлячись, якою руїною воно стало.

Одкриттє 18:7

Дайте їй стільки страждань і горя, скільки мала вона слави й розкоші. Вона ж сама собі говорить: „Сиджу собі царицею. Я не вдова і горя я не знатиму ніколи”.