Книга Естер 4:3 - Свята Біблія: Сучасною мовою

³ А по всіх провінціях, куди дійшов царський наказ, стояв великий смуток, піст, плач і голосіння євреїв.

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

³ А в кожній окрузі та місці, куди доходило слово царя та його закон, були для юдеїв велика жалоба, і піст, і плач, і голосіння, а веретище та попел були ложем для багатьох...

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

³ Так само і в кожній країні й місцї, куди тільки доходило слово цареве й приказ його, був великий смуток в Юдеї і піст, і плач, і крик; веретища й попіл були многим їх постїллю.

БІБЛІЯ Сучасний переклад

³ В той час у кожній області й околицях міст, куди лише доходив царський лист з його указом, Юдеїв огортав великий смуток, з постом, плачем і голосінням. Для багатьох волосяниця-веретище та попіл стали постіллю.

Книга Естер 4:3 Iomraidhean Croise

Книга Естер 1:1

Це сталося за часів царювання Артасеркса, який правив ста двадцятьма сімома провінціями від Індії до Ефіопії.

Книга Естер 3:12

Отож тринадцятого дня першого місяця було скликано царських писарів, і за наказом Гамана було написано укази до царських сатрапів, до правителів усіх провінцій, до намісників царя у кожного народу й кожній провінції їхніми письмом та мовою. І було то написане від імені царя Артасеркса і запечатане царським перснем-печаткою.

Книга Естер 4:16

«Іди збери всіх євреїв, яких тільки можна знайти в Сузі, і постіться за мене. Не їжте й не пийте три дні й три ночі. Я і служниці мої теж будемо поститися. А потім, як я піду до царя всупереч закону, то, якщо мені судилося загинути, я загину».

Книга Естер 4:2

Тоді підійшов він і став біля царської брами, бо ніхто у волосяниці не міг пройти крізь царську браму.

Книга Естер 4:4

Коли прислужниці та євнухи Естер прийшли до неї і розповіли про те, що сталося, цариця вельми засмутилася. І послала вона вбрання, щоб перевдягнути Мордекая, бо хотіла, щоб зняв він ту волосяницю. Однак він того вбрання не прийняв.

Книга Естер 9:31

Листи було розіслано, аби встановити належний час святкувань, як постановив для них єврей Мордекай і цариця Естер і як самі євреї визначили для себе та своїх нащадків — правила інших своїх свят із днями святкування, посту й жалоби.

Йова 2:8

Узяв Йов черепок від розбитого горщика, щоб пошкребтись, коли сидів на попелищі.

Ісаї 22:12

Того дня Господь Всемогутній закликав оплакувати й тужити, голити голови в жалобі й носити волосяниці.

Ісаї 22:4

Тому я й кажу: «На мене не дивіться, наплакатися дайте вволю гірко. Загинув мій народ, тож утішать мене не поспішайте».

Ісаї 58:5

Хіба це той піст, який Я вибрав, той день, коли треба усмирити себе, коли треба схиляти голову, як очерет, підстилати під себе верету, лягати на розсипаний попіл? Хіба це можна назвати постом, днем догоджання Господу?

Єзекіїла 27:30

І заголосять гірко над тобою, і в розпачі закричать, посиплять голови порохом і качатимуться в попелі.

Даниїл 9:3

Тож я звернувся до мого Господа Бога і просив Його з молитвою і благанням, з постом, волосяницею і попелом.

Йони 3:6

Коли ця звістка досягла царя Ниневії, він підвівся із свого престолу, скинув із себе вбрання, вдягнувся у вереття й сів на попіл.

Матвія 22:13

Тоді цар наказав своїм слугам: „Зв’яжіть йому руки й ноги та й киньте у темряву, де тільки ридання і скрегіт зубів від болю.

Матвія 25:30

Нікчемного слугу киньте геть в темряву кромішню, туди, де плач і скрегіт зубів від болю”».

І.Навина 7:6

І розірвав тоді Ісус на собі одяг, і впав долілиць перед ковчегом Заповіту Господнього, і пролежав так до вечора разом зі старійшинами Ізраїлю. І посипали вони голову попелом в ознаку глибокого суму.

1 Самуїла 11:4

Коли посланці прибули до Саулового міста Ґівеа й переповіли людям ці слова, всі голосно заридали.