Книга Естер 2:16 - Свята Біблія: Сучасною мовою

¹⁶ Естер було взято до палат царя Артасеркса десятого місяця, то був місяць Тевет, на сьомому році його царювання.

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

¹⁶ І була взята Естер до царя Ахашвероша, до царського дому його, десятого місяця, він місяць тевет, сьомого року царювання його.

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

¹⁶ І взято Естер до царя Артаксеркса в царський дім його на десятому місяцї, се б то в місяцї Тебелї, на сьомому року царювання його.

БІБЛІЯ Сучасний переклад

¹⁶ Отже, десятого місяця, тобто місяця Тевета, сьомого року царювання Ахашвероша, Естер взяли на царську половину палацу.

Книга Естер 2:16 Iomraidhean Croise

1 Ездри 4:6

За царювання Ксеркса, на початку його правління вороги написали звинувачення проти євреїв, які мешкали в Юдеї та Єрусалимі.

1 Ездри 7:8

Езра прийшов до Єрусалима на п’ятий місяць сьомого року царя Артаксеркса.

Книга Естер 2:1

Після того, як вгамувався гнів царя Артасеркса, згадав він Вашті й те, що зробила вона, і ухвалу, яку він видав щодо неї.

Книга Естер 2:15

Коли настала черга Естер, дочки Авігаїла, Мордекаєвого дядька, який виховував її, як рідну доньку, йти до царя, вона не просила нічого, крім того, що порадив їй Хеґай, царський євнух, наглядач над жінками. Естер подобалася всім, хто бачив її.

Книга Естер 2:17

Цареві Естер сподобалася більше всіх інших жінок. Вона завоювала його прихильність і відданість більше, ніж інші дівчата. Він увінчав її царською короною і зробив царицею замість Вашті.

Книга Естер 2:3

Нехай цар призначить довірених осіб для цього по всіх провінціях. Нехай зберуть вони гарних дівчат до палацу в Сузі, до гарему під наглядом Хеґая, царського євнуха, наглядача гарему. І той має дати їм усім необхідні прикраси.

Книга Естер 8:9

Тоді ж покликали царських писарів. І було то на третій місяць, місяць Сиван, двадцять третього дня. І новий наказ було написано, такий, як звелів Мордекай, до євреїв, до сатрапів, до правителів і вельмож у провінціях від Індії до Ефіопії, до ста двадцяти семи провінцій: до кожної провінції її писемністю, і до кожного народу його мовою, і до євреїв їх письмом та їхньою мовою.