Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Єремії 6:11 - Свята Біблія: Сучасною мовою

11 Вже переповнений Господнім гнівом я, його утримувати в собі я вже стомився. О Господи, вилий його на дитину на вулиці, на хлопчиків юрбу, що між собою розмовляють, навіть на чоловіка з жінкою або на старую з старим.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

11 Я сповнив Мій гнів, та затримав, і Я не поклав їм край. Виллю його на немовлят ззовні та на збір молодих разом, бо чоловік і жінка будуть захоплені, старший з тим, хто досягнув похилого віку!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

11 І гніву Господнього повен я став, змучився я, його стримуючи, на вулиці виллю його на дітей та на збір юнаків одночасно, бо схоплені будуть чоловік із жінкою, старий із віджилим літа,

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

11 Тим то я й палаю гнївом Господнїм, не вгамую його в собі; виллю його на дїтвору на улицї, й на громаду молодцїв; займуть мужа з жоною в полонь, і старого з дїдом старезним.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

11 Я сповнений Господнього гніву, й мені важко стриматись. Він (гнів) виллється на дітей, що на вулиці, як і на зібраних разом юнаків, тому що всі будуть захоплені в неволю разом з людьми середнього віку, – чоловіки з жінками, – навіть ті, що досягли похилого віку!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Єремії 6:11
22 Iomraidhean Croise  

Втомився і зневірився юнак, спіткнутись може молодий хлопчина, впасти.


Я не сидів у гурті і не святкував, я був один, тому що Ти, Володар мій, сповнив мене обуренням на них.


Зріклася ти, — Господь каже, — відступилась, тож Я на тебе руку підніму й тебе зрубаю. Я вже втомився буть до тебе милосердним.


Тож віддай синів їхніх на голодування, віддай їх мечу. Бездітними й удовами хай стануть жінки їхні. Хай мужів убито буде, хай їхні юнаки поляжуть у бою.


І я сказав: «Не буду більш собі нагадувати про Бога, і більш не говоритиму ім’ям Його». Але слова Всевишнього, як палаючий вогонь в моєму серці, багаття усередині кісток моїх. Втомився я утримувати його, не в змозі більше я таке терпіти.


Господь питає: «Чи Я не маю їх за що карати? Чи не слід Мені шукати, як по заслугам відплатить народові такому?


Тож ось що Господь Бог каже: «Мій гнів і лють Моя виллються на землю цю і на людей, і на худобу, й на дерева, й на поля, і на плоди земні: все загориться, і не загасити його буде».


Почуйте слово Господа, жінки, хай ваші вуха сприймуть те, що каже Він. Навчіть своїх дочок лементувати, й хай кожна дівка знає як голосить ці похоронні плачі.


Бо смерть вже увійшла крізь наші вікна, зайшла в палаци наші, аби вигубити всіх: дітей на вулиці, і молодь на майданах».


Господь забракував усіх могутніх воїнів моїх, тих, що захищали місто це. Потім Він військо спорядив, щоб воїнів тих згубити. Наче виноград в давильні, Господь потоптав Юдеї цнотливу дочку, доки сік, як кров струмив з давильні тієї.


Малі й старі на вулицях лежать. Мої дівчата й хлопці полягли від меча. Ти вбив їх у день гніву Свого, Ти їх забив немилосердно.


«Скажи дому Ізраїлю, що Господь Бог говорить: „Я спаплюжу святиню Свою, твердиню, якою ви пишалися, втіху очей ваших, предмет любові вашої. І сини та дочки ваші, яких ви залишили за собою, поляжуть від меча”.


Тоді Дух підняв мене вгору і поніс мене, і я линув з гіркотою та смутком на серці, але дужа рука Господа була зі мною.


Він сказав мені: «Сину людський, з’їж цей сувій, що я даю тобі, наповни свій живіт ним». Тож я з’їв його, і був він на смак устам моїм солодкий, ніби мед.


Забивайте на смерть старих чоловіків та молодих хлопців, дівчат, жінок та дітей, але не чіпайте жодного, хто має знак на чолі. Починайте з моєї святині». Тож вони почали зі старійшин, що були перед храмом.


А я — від Духу Господа, я повен сили, справедливості і моці. Тож можу Якову я про його переступи сказати й Ізраїлю повідати про його гріх.


Повірте, в ту ніч двоє лежатимуть в одному ліжку: одного (або одну) з них буде взято, а другий (друга) залишиться.


Поки Павло чекав в Афінах Силу й Тимофія, дух його страждав, коли він бачив, що в місті повно бовванів.


Коли з Македонії прийшли Сила й Тимофій, Павло весь свій час присвятив проповідям, засвідчуючи юдеям, що Ісус і є Христос.


Ми не можемо припинити говорити про те, що чули й бачили».


Тоді почув я гучний голос, що промовив із храму до семи Ангелів: «Підіть і вилийте на землю сім чаш Божого гніву».


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan