3 А ти не втечеш із руки його, бо справді будеш схоплений ти, і в руку його будеш відданий, і очі твої побачать очі вавилонського царя, і уста його говоритимуть з устами твоїми, і до Вавилону ти прийдеш.
3 І ти сам не уйдеш рук його і попадешся йому в руки, й очі твої дивитись муть ув очі цареві Вавилонському, і говорити ме він з тобою устами до уст, та й пійдеш у Вавилон.
3 Не врятуєшся з його рук і ти, а, безперечно будеш схоплений, і відданий у його руки, – ти дивитимешся в очі вавилонського царя, і розмовлятимеш з ним віч-на-віч, після чого тебе відправлять до Вавилона.
А після того. Я віддам Седекію, царя Юдеї, і слуг його, й народ, і тих, що лишаться в місті тому після чуми, війни й голодомору, в руки Навуходоносора, царя вавилонського, та в руки їхніх ворогів, у руки тих, які полюють на їхні життя. Поб’є їх Навуходоносор вістрям меча, не викаже ні милосердя, ні пощади, ані жалю”». Так каже Господь.
Та Седекія, цар Юдеї, не уникне рук вавилонських, бо його напевно віддадуть у руки царя Вавилона, й розмовлятиме з ним віч-на-віч і побачить його на власні очі.
Я віддам Седекію, царя Юдеї, й вельмож його в руки ворогів їхніх й у руки тих, хто прагне вбити їх, в руки війська царя Вавилону, не зважаючи навіть не те, що вони вже залишили Єрусалим».
Тоді цар Седекія послав по нього, і наодинці розпитував його у царському палаці. Він сказав: «Чи є якесь слово від Господа?» Єремія відповів: «Є», — а потім додав: «Віддадуть тебе в руки царя вавилонського».
Але якщо не вийдеш ти до князів царя вавилонського, тоді місто це потрапить до рук вавилонян, і спалять вони його вогнем, і не врятуєшся ти від їхніх рук”».
Але цар виступив проти нього, надіславши своїх посланців до Єгипту, щоб дістати коней і велике військо. Чи пощастить йому? Чи врятується той, хто робить таке? Чи розірве він Угоду, чи врятується?
Так само правда, як те, що Я живу, він помре у Вавилоні, землі царя, який посадив його на престол, чиєю запорукою він знехтував і чию Угоду розірвав. Так проголошує Господь Бог.