Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Єремії 2:25 - Свята Біблія: Сучасною мовою

25 Юдея, полиш ганятися за іншими богами, та спрагла, не бажай негідних ідолів. «Дарма, — Мені відповіла ти. — Адже я люблю чужих богів, тому піду за ними».

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

25 Поверни твою ногу з нерівної дороги і твоє горло від спраги! А вона сказала: Я триматимуся мужньо! Адже я полюбила чужих і пішла за ними!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

25 Стримуй ногу свою, щоб не бути їй босою, і від прагнення горло своє. А ти кажеш: Пропало, вже ні, бо я покохала чужих і за ними піду...

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

25 Здержуй ноги твої, щоб не витоптували обуви, не давай горлу твому томитись спрагою. Ти ж кажеш: Не надїйсь, нї! бо я вподобала собі чужих (богів), так і бігати му слїдом за ними.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

25 Отож, зупинись, щоб не залишитись босою, і не пересохло від спраги твоє горло! Але ти заперечуєш: Це, мовляв, даремна річ! Адже я покохала чужих богів і за ними піду!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Єремії 2:25
27 Iomraidhean Croise  

В тяжкі часи цар Агаз став іще більш невірний Господу.


Він приносив жертви богам людей Дамаска. Ці люди перемогли його, отож він думав так: «Оскільки боги царів Арама допомогли їм, я буду приносити їм жертви. Може, вони допоможуть і мені». Тож вони стали причиною його падіння й падіння всього Ізраїлю.


Господи, Ти покинув свій народ, дім Якова. Земля його повна чаклунів зі Сходу й провісників майбутнього, як то є серед филистимлян; аж занадто багато там чужинців.


Стомилися в численних мандрах, але ніяк сказати не хотіли: «Це безнадійно». Дістали нової моці й не ослабли.


Що скажеш ти, як Всевишній спросить з тебе за кожну вівцю із отари Його? Чи не повинен був ти навчати людей істини Господа живого? О Єрусалиме, де твої царі, що повинні були вести Твоїх людей шляхом істини? Тож знай, що скрутить тебе біль, як жінку, що народжує дитину.


Якщо здивуєшся в своєму серці: „Чому це сталося зі мною?” За злочини твої тяжкі вороги вирішили посоромити тебе: вони розідрали твою спідницю й забрали черевики.


Ось що Господь каже про цей народ: «Справді, ноги їхні блукати люблять, та залишати Всевишнього Господа свого. Тож Бог не прийняв їх. Тепер чинитиме Він з ними згідно з беззаконнями, що вони зробили, та покарає їх за всі гріхи».


Але вони скажуть: „Дарма. Ми йтимемо за власними намірами, і кожен із нас уперто чинитиме лихо те, яке душі його завгодно”».


Ви, люди цього покоління, до вас звертається Господь. Чи був Я для Ізраїлю пустелею? Чи був землею темряви для них? Чому ж тоді народ мій каже: „Ходім. До Господа не вернемося більш?”


Ти піднімись, Юдеє, на Ливанські гори і так гукни, щоб голос твій почули у Башані. Кричи на кручах Авариму, бо всіх, кого любила ти, розбито.


Юдеє, Я попереджав тебе про небезпеку, та ти відказала: „Слухати не буду!” Така ж у тебе звичка з юних літ, ти голосу Мого не слухалась ніколи.


Тільки визнай провину свою, визнай, що грішила проти Господа Бога твого. І що поклонялася багатьом богам чужим під південним деревом розкішним, і не слухалася ти Мене». Так каже Господь.


Натомість ми будемо робити все те, що ми обіцяли, курити ладан цариці небесній і приносити їй ливні жертви так само, як робили ми й батьки наші, й царі наші, й князі наші в містах Юдеї і на вулицях Єрусалима, коли мали ми багато їжі й не знали лиха.


Єрусалим тепер вночі ридає гірко, пекучі сльози на її щоках. Ніхто з коханців не прийде втішити, бо зрадили і стали ворогами їй.


Язик немовляти до піднебіння прилипає від спраги. Діти малі просять хліба, та нікому їх годувати.


«Ви кажете: „Ми хочемо бути як інші народи, інші племена світу, що служать дерев’яним й кам’яним бовванам.


А якщо вона не припинить, то Я роздягну її й виставлю голу, як у той день, коли народилася вона. Я перетворю її на пустку, зроблю її, мов суха земля, і спрагою вб’ю її.


Бо мати їхня повією була, та ганьбою вкрила себе! Вона казала: „Піду я за коханцями своїми, хто дає мені хліб і воду, вовну і льон, олію й напої”.


Ви кажете: „Марно служити Богу. Яка користь із того, що ми старанно Йому служили, як Він велів, і тому ходили в жалобі перед Господом Всемогутнім.


Але батько наказав слугам: „Мерщій принесіть найкраще вбрання і вдягніть його. Надіньте перстень на руку йому й сандалі на його ноги.


І вигукнув багач: „Отче Аврааме, змилуйся наді мною, пошли Лазаря, щоб він змочив у воді кінчик пальця й охолодив мій язик, бо я так страждаю в цім вогні!”


Ми врятовані й маємо надію в серці. Та коли б ми могли бачити те, на що маємо надію, то вже не надія була б. Хто ж може сподіватися на те, що вже бачить?


Служитимеш ти ворогам своїм. Господь пошле їх проти тебе голод, спрагу, вбогість і нужду, надіне Він на тебе залізне ярмо, доки не вигубить тебе.


Зневажив Скелю, що Його порятувала. Вони розгнівали Його чужими богами. Вони Його гидотами роздратували.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan