Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Єремії 2:13 - Свята Біблія: Сучасною мовою

13 Бо ж Мій народ вчинив подвійне лихо проти Мене: він відвернувся від Бога, джерела води живої, й натомість копанок собі нарив. А це ж бо копанки ну геть діряві, хіба ж у них утриматись воді?

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

13 Адже дві погані речі зробив Мій народ. Вони залишили Мене, джерело живої води, і видовбали собі стави з розщілинами, які не будуть здатні утримувати воду.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

13 Бо дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене, джерело живої води, щоб собі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

13 Двояке бо ледарство вчинив нарід мій: мене, криницю води живої, покинули, а повирубували собі дїраві колодязї, що не держать води.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

13 Адже два злочини Мій народ учинив: вони Мене, Джерело живої води, відкинули, і видовбали свої водойми, – водоймища діряві, які не здатні утримувати воду.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Єремії 2:13
49 Iomraidhean Croise  

За те, що вони Мене відштовхнули й спалювали запашне куріння перед іншими богами, щоб розбурхати Мій гнів, за всі витвори рук їхніх Моя лють на цей край горить і не вщухає!


Вони харчуються з багатства Твого дому, і напуваються з ріки добра Твого.


Я був свідком усього, що діється під сонцем. Я відкрив для себе, що все — марнота, все, що відбувається — лиш вітер в полі.


«Все марне! — Каже Когелет. — Усе безглузде.


«Все — вітер в полі, — каже Когелет, — усе марнота!»


Тоді озирнувся на діла рук своїх, на все, заради чого працював. Я зрозумів, що все те було марним, немов шукав я вітра в полі. Нічого не здобудеш путнього під сонцем.


Хоч людина й працює, вкладаючи мудрість, знання та вміння, вона передає все це тому, хто заради цього палець об палець не вдарив. В цьому також вбачаю марноту й велике зло.


Адже тому, хто милий Господу, Він дарує мудрість, знання й радощі, а грішнику Він доручає нагромаджувати й примножувати добро, щоб передати тому, хто Господу милий. Отже, це також марно, як ганятися за вітром у полі.


І збагнув я, що вся праця і все, що вона дає, суть заздрощі й суперництво між людьми. Це теж марнота, це теж вітер в полі.


Знає віл свого господаря, і знає віслюк, де має ясла, та Ізраїль Мене не знає, не розуміє Мій народ».


Як то жахливо! Ізраїль — грішний народ, це люд, придавлений виною. Це покоління лиходіїв, це діти-руйнівники. Вони зневажають Святого Ізраїлю, вони відвернулися від Нього.


Ви з радістю дістанете води з джерел спасіння


Ось чому Мій народ візьмуть у полон і поженуть з рідної землі, бо вони не розуміли, що Я робив. Їхні вельможі зголодніють, а простий люд страждатиме від спраги.


Навіщо гроші витрачати на те, що неїстівне? Навіщо викидати зароблене на те, що ситості не дасть. Мене послухайте уважно, і їстимете добру їжу, найвишуканіші їства.


Сказав Господь: «Це справді Мій народ, це Мої діти незрадливі». Так їм Господь рятівником у всіх нещастях став.


Я винесу дітям Ізраїлю вирок за злочини, через які вони від Мене відвернулись. Вони приносили пожертви іншим богам і низько поклонялись бовванам тим, що виробили власними руками.


Вельможі посилають слуг по воду, але в колодязях нема води. Приходять слуги, але посуд їх сухий, а голови від сорому покриті.


Зріклася ти, — Господь каже, — відступилась, тож Я на тебе руку підніму й тебе зрубаю. Я вже втомився буть до тебе милосердним.


О Господи, Ізраїлю надіє, хто відмовляється від Тебе, той собі короткий вік шукає. Хто відвертається від Тебе, зникне, наче напис на піску, бо Господа покинув він — джерело прохолодної води живої.


Чи може каміння рухатись само по собі? Чи може сніг зійти ливанський з піків горних? Чи зможуть пересохнути холодні й бурхливі води?


Кажу так, бо вони покинули Мене, зробивши це місце чужим. Діти Ізраїлю кадять ладан богам іншим, яких вони й батьки їхні та царі юдейські не знають, й залили це місце кров’ю невинних жертв.


Чи замінив якийсь народ своїх богів? Та ж ні. Хоча вони й не є богами. А Мій народ та й проміняв же Мою славу на щось таке, безглузде взагалі».


Чи не тому це сталося з тобою, що Бога ти покинув, Господа свого, коли Він вів тебе дорогою Своєю.


Як знічується злодій у руках закону. Так само й дім Ізраїля знітився, його царі, його володарі, пророки і священики його.


І справді, мій народ дурний, мене не знає, Бога не шанує. Мов дітлахи дурні, не розуміють геть нічого, вони розумні тільки до лихого, але не знають, як творить добро.


Це сталося тому, що людців нечестивих знайшов чимало Я в Своїм народі. І стежать вони крадькома, наче птахолови, і пастки наставлюють, щоб вловить людей невинних.


пророки пророкували брехню, священики правили, як заманеться. Народу ж Моєму це до вподоби. Та що ж ти зробиш, як кінець настане?»


Я зроблю це, щоб відібрати назад серця народу ізраїльського, який весь покинув Мене заради бовванів”.


Чоловік привів мене назад до входу в храм і побачив я воду, що витікала з-під порогу храму на схід (бо храм звернений був на схід). Вода текла з-під південної сторони храму, південніше жертовника.


«Та ви встаєте, наче ворог, проти Мого народу. Останню сорочку здираєте з людини мирної, що повз іде з безпечними думками, повертаючись з війни.


Народе Мій, що Я тобі зробив? Хіба Я випробував твоє терпіння? Засвідчуй проти Мене!


Того дня відкриється джерело дому Давида і мешканцям Єрусалима для очищення від гріха й нечистоти.


Ісус відповів їй: «Якби ти знала про те, що Бог дає людям, і Хто у тебе просить напитися води, то сама б попросила в Мене, і Я дав би тобі води живої».


«Шановний, — каже жінка, — але ж Ти й відра не маєш, а криниця глибока. То як же збираєшся дістати тієї живої води? Чи, може, Ти величніший за пращура нашого Якова, що дав нам цю криницю і сам пив із неї разом з дітьми своїми і худобою?»


Але хто вип’є тієї води, що Я йому дам, ніколи більше не страждатиме від спраги, бо вода, якої Я дам напитися, перетвориться в людині на животворне джерело, що несе вічне життя».


Настав останній і головний день свята. Ісус підвівся й голосно промовив: «Якщо хто з вас відчуває спрагу, нехай підійде до Мене і нап’ється.


Він сказав Мойсею: «Незабаром ти помреш, і цей народ швидко стане невірним Мені, почне вклонятися чужим богам у землі, в яку вони входять. Вони покинуть Мене і зламають Угоду, що Я уклав з ними.


Ці лжевчителі — неначе сухі, безводні джерела, чи гнані бурею хмари. На них чекає морок темряви вічної.


І сказав Він мені: «Збулося! Я — Альфа і Омеґа, Початок і Кінець. Я напуватиму спраглих водою із джерела життя.


Потім Ангел показав мені річку води життєдайної, що текла від Божого престолу та Ягняти й збігала посеред вулиці міста. По берегах річки росло Дерево Життя, яке давало врожай дванадцять разів на рік і родило щомісяця. А листя того дерева служило для зцілення народів.


Дух і наречена кажуть: «Прийди!» І нехай той, хто чує, повторює: «Прийди!» Нехай спраглий приходить. Хто хоче, може вільно брати життєдайну воду.


Але ви покинули Мене, ви й далі поклонялися іншим богам. Тому Я ніколи більше не буду вас рятувати.


Тоді ваші предки почали молити Господа: „Ми згрішили, забувши Господа, почали служити лжебогам Ваалу та Ашторет. Визволи нас із рук ворогів наших, і ми служитимемо Тобі”.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan