Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Єремії 14:2 - Свята Біблія: Сучасною мовою

2 «Юдея в жалобі, лементує по вмерлим. Лежать знесилі по всій землі, та в Єрусалимі люди молять Бога про спасіння.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

2 Заплакала Юдея, і спорожніли її брами та потемніли на землі, і піднявся крик Єрусалима.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

2 Упала в жалобу Юдея, а брами її ослабіли, насупилися на землі, і знявся крик Єрусалиму.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

2 Плаче Юда, ворота його розпались, почорнїли на землї, а розпучливі клики роздаються в Ерусалимі.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

2 Плаче Юдея, розсохлі брами розсипались та валяються на землі, – доносяться зойки з Єрусалима.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Єремії 14:2
30 Iomraidhean Croise  

і бідних довели до того, що ті волають і звертаються до Бога. Та пригноблених Він чує плач.


Хай добра зброя в наших воїнів буде, мури довкола міста щоб не мали ні шпаринки, і щоб ніхто не вирушав у бій, щоб стогону поранених на вулицях не чутно було.


І почув Бог їхній стогін, і згадав про свою Угоду з Авраамом, Ісааком та Яковом.


Ридає моє серце за Моавом, за біженцями до Зоара та Еґлат-Шелішії. Гірські стежки наповнені плачем людей, що йдуть угору до Лугіта. І по дорозі на Хоронаїм ридають люди, бо навколо все — руїна.


На вулицях галасують, шукаючи вино, а веселощі стали неспокоєм, радість стерта з лиця землі.


Потріскалася земля, весь світ вичавлений, небо й те страждає разом з людьми земними.


Молоде вино вичавлене на лозу. Усі, хто раніше веселився, журяться.


Голосіння й печаль буде чути при міській брамі Сіону, і Єрусалим буде схожим на жінку, що сидить на землі, прибита горем, бо в неї забрали все.


Земля у жалобі страждає і слабне. Ливан присоромлений гине. Долина Шарон схожа на пустелю, в Башані й Кармелі облетіло листя.


Бо виноградник Всемогутнього Господа — це народ Ізраїлю, а люди Юдеї — то сад, який Він доглядає. Плекав надію Він на справедливість, але було лише кровопролиття. Мав сподівання на справедливе життя, але лунав лиш плач гіркий.


Тож ось що Господь каже: «Наведу на них кару, якої неможна буде уникнути. Вони молитимуть Мене, та Я не слухатиму.


Вони її на пустку обернули, вона безлюдна та спустошена. Її спустошено, тому що жодної людини не залишилося подбати за нею.


Як довго ще землі тужити, як довго сохнути траві на полі? За лиходійства тих, хто населяє їх, і звірі, і птахи пощезли. Бо люди ці кажуть: «Єремія не зможе побачити, що нас чекає в наших днях прийдешніх, бо недовгі будуть дні його».


Хай із домівок їхніх лине лемент, коли зненацька на них військо наведеш. Адже вони вирили для мене яму, наставили пастки для ніг моїх.


І через це зажуриться земля і небеса над нею почорніють, бо Я від рішення Свого не відступлюсь».


Народи про твою ганьбу почують, а твій плач наповнить землю, твої бійці одне об одного спіткнулися і впали».


Якщо народу боляче — то боляче й мені. Я в розпачі, від відчаю не можу говорить.


Господь намислив зруйнувати мур дочки Сіону. Мотузкою відміряв все, що зруйнувати хоче, і Він не стримував Себе. Примусив Він укріплення й мури тужити, та їхня міць пропала геть.


Ввійшли у землю брами Єрусалима. Він розламав і потрощив залізні засуви. Царя й князів її розкидано між племенами, й ніяких правил не існує. Пророки більше з’яв від Господа не мають.


Аж шкіра розпалилася, мов піч, бо голод нас пече палючий.


Ось тому весь край стогне, а люди стають немічними. Дикі звіри, птахи небесні й, навіть риби морські зникають.


Поля спустошено і висушено землю. Бо збіжжя спустошене, і висохло молоде вино, олія свіжа вийшла вся.


Сумуйте, хлібороби, голосіть, винороби, за ячменем та пшеницею, адже згнило у полі жниво.


Призначте піст, усю громаду скличте, зберіть старійшин і усіх людей до храму Господа Бога вашого, й до Господа взивайте.


Народи від жаху тремтять перед нею, обличчя кожне сполотніло від страху.


Тож Я навів посуху на землю й гори, і на збіжжя, і на вино молоде, і на оливу — на все, що земля родить. Всі люди й тварини заслабнуть».


Господь Всесильний так говорить: «Коли Я кликав, та вони не чули, тепер вони покликали, та Я не почув.


Хто не вмер, той захворів на пухлину, і стогін міста піднявся аж до небес.


«Десь о такій порі завтра пришлю тобі чоловіка з Веніаминового краю. Посвяти його в проводирі Мого народу ізраїльського. Він звільнить Мій народ від гніту филистимлян. Я зглянувся над стражданням Мого народу, бо до Мене долинув його стогін».


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan