Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Єремії 13:16 - Свята Біблія: Сучасною мовою

16 «Звеличте Господа Бога вашого, доки ще темрява не впала, доки ноги ваші не почали заплітатися на пагорбах у сутінках. Чекатимете світла, та воно обернеться на темні тіні, а потім і на темряву глибоку.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

16 Дайте славу вашому Господу Богові, доки потемніє, і поки зашпортаються ваші ноги на темних горах; і очікуватимете світло, а там — тінь смерті, і будуть покладені в темряву.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він темно, і поки на темних горах не спіткнуться вам ноги! І будете ви сподіватися світла, а Він зробить це темрявою та вчинить імлою...

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

16 Оддайте славу Господеві, Богу вашому, доки ще не навів темряви й докіль іще ноги ваші не спотикаються по горах в памороцї.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

16 Віддайте славу Господу, вашому Богові, поки не потемніло і поки ще ваші ноги не почали спотикатись у сутінках на горах, – тоді будете очікувати світла, але Він оберне його на темноту, – перетворить на непроглядну темряву.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Єремії 13:16
36 Iomraidhean Croise  

Нехай би темрява і морок смерті день той затулили, нехай би хмари клубочились і застлали день, хай би затемнення на день мого народження упало.


Люд у пітьмі жив, чорній, наче смерть, з залізним ланцюгом на шиї, за те, що проти Господа пішов, що не сприймав Всевишнього поради.


Він вивів їх з пітьми, що чорна, наче смерть, й порозбивав кайдани їхні.


Віддайте Господу хвалу, рівновелику імені Його, вклоніться Йому низько у святім вбранні.


Твоєму вченю вірними були, не йшли Тобі наперекір ніколи.


Господь мовив до Мойсея: «Простягни руку до неба, щоб темрява могла впасти на Єгипетську землю, щоб була вона відчутна».


Шлях кривдників, як непроглядна пітьма, вони не знають, що змушує їх спотикатися.


Радіти мусиш кожній днині, якщо й живеш багато літ. Та завжди пам’ятай про чорні дні, бо їх багато літ, та пам’ятай про смерть, бо смерті вічність довша, аніж твоє життя.


Того дня ревітимуть вони над Ізраїлем, немов морський прибій. Глянеш на землю, а там темінь і горе, і хмари світло на пітьму перетворили.


У пошуках дороги, попідтинню, як сліпі, йдемо і ми, незрячі, все шукаєм шлях. Ми спотикаємось опівдні, наче уночі, мов мертві падаєм до долу.


Тому від нас далеко милосердя Бога, спасіння не дійде до нас від Нього. На світло ми чекаємо, та живемо в пітьмі, ми хочемо яскраве світло бачить, а мусимо іти крізь темряву густу.


Ще над землею темрява висить, народи ще пітьма вкриває. Та вже Господь сіяє над тобою, і Його слава над тобою зійде.


А потім подивляться на землю, ще раз поглянуть на горе, пітьму й похмуру безвихідь і будуть кинуті в темряву. І не буде вже більше пітьми свободи для тих, хто зазнав такого лиха.


Хіба Юдеї зовсім зрікся Ти? Чи нехтує душа Твоя Сіоном? Навіщо нас Ти так побив, що зцілення немає? На мир чекаєм ми, але нічого доброго нема. Ми прагнем зцілення, та маєм тільки розпач.


Вони не говорили: „Де Той Господь, Який вивів нас з Єгипетських земель, Той, Хто примусив нас йти в пустелю, землю невідому і страшну, засушливу і небезпечну пустку, в якій ніколи люди не жили?”


«Тож їхня путь для них слизькою стане. У темряву їх виженуть, і там вони впадуть, бо лихо наведу на них в той рік, коли Я покараю їх», — каже Господь.


На землю глянув я, але вона була пуста і гола, на небеса — там світла не було.


Народ Мій був заблудлою вівцею, його з путі збивали пастирі його, вони по горах розганяли їх. Від пагорба ходили до узвишшя й позабували пасовиська власні.


Тож ось що Господь Бог каже: «Поставлю Я народу цьому перешкоди, і будуть спотикатися вони завжди. Батьки й сини разом, сусід з приятелем — усі загинуть».


Ми жадали миру, та нічого доброго немає, чекали зцілення, та маєм лише жах.


Ми очі видивились, сподіваючись на допомогу. Із башти марно виглядали ми народ, що нас би врятував.


Так станеться, що серця їх млітимуть від жаху й полеглих буде багато, бо при кожній брамі Я поставив меч. Його нагострено, щоб спалахував мов блискавиця. Начищено його, щоб людям смерть нести.


Як пастух доглядає розкидану отару, коли він з нею, так само і Я доглядатиму вівці свої. Я зберу їх з усіх тих місць, де було їх розкидано днини хмарної і темної.


Більше не змушуватиму Я вас слухати кепкування народів, більше не зазнаватимете ви наруги від них, більше не дам упасти народу вашому». Так проголошує Господь Бог.


І буде він днем темряви і мороку, днем темних й чорних хмар. Немов пітьма, яка вкриває гори, незлічене й могутнє військо. Одвіку ще такого не було, й ніколи більш не буде.


Він Той, Хто гори сформував, Хто творить вітер, і Хто навчив людину розмовляти. Він перетворює ніч на світанок й походжає по горах земних. Ягве, Господь численних військ — ім’я Його.


Чому чекаєте на день, коли прийде Господь? А що для вас цей день Господній? То буде темрява для вас, не світло.


Якщо ви не будете слухати й не приймете серцем необхідність славити Ім’я Моє, — говорить Господь Всемогутній, — тоді Я нашлю прокляття на вас, Я прокляну благословення ваші. Так, Я наслав на них лиха численні, бо ви не прийняли цього до серця».


І мовив Ісус: «Світло ще не довго буде з вами. Ідіть, поки Світло маєте, щоб темрява не застала вас, бо той, хто ходить у пітьмі, не знає, куди йде.


Тоді звернувся Ісус до Ахана: «Сину мій, воздай славу Господу Богу Ізраїлю і зізнайся Йому. Розкажи мені, що ти вчинив. Нічого не приховуй».


Для невіруючих він: «Камінь, об який спіткаються люди і падають». Вони спіткаються, бо не підкорюються Слову Божому. Так Бог призначив, щоб їм було.


Зробіть із золота подоби ваших пухлин та пацюків, що спустошують край, і вшануйте Бога Ізраїлю. Може, Він і зніме Свою руку з вас, ваших богів, та вашої землі.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan