Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Ісаї 59:11 - Свята Біблія: Сучасною мовою

11 Ревемо, як ведмеді, стогнемо, знесилившись, мов голуби. Чекаєм справедливості, її ж немає, чекаєм на спасіння, а воно не йде.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

11 Разом підуть, як ведмідь і як голубка. Ми очікували суду, і немає. Спасіння далеко від нас відступило.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

11 Усі ми ревемо, як ведмеді, і мов голуби ті постійно воркочемо, чекаємо права й немає, спасіння й від нас віддалилось воно...

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

11 Всї ревемо ведмедями, а то знов гудемо голубами; суду ждемо, та й немає, - пільги, та вона далеко від нас.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

11 Всі ревемо, як ведмеді, або туркочемо, як голуби. Ми очікували правосуддя, але його немає, спасіння, – але воно далеко від нас.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Ісаї 59:11
19 Iomraidhean Croise  

Все ближче підступаються блюзніри, лиходії, які не коряться Твоїм законам.


Безбожникам далеко до рятунку, вони й не намагаються виконувати Твоїх наказів.


Палають в лихоманці мої стегна, живого місця я на тілі не знаходжу.


Послухай, Боже, цю мою молитву, не повернись спиною до благань про милосердя.


Дозволь почути те, що Бог Господь мій скаже: народу проголосить мир Своєму й Своїм вірним мир також, аби не збилися вони на манівці.


Як ластівка, як журавель, тужив я, я туркотів, мов голуб. Я очі видививсь, вдивляючись у небо. Володарю, я в небезпеці! Визволи мене!”


Заслабли твої діти. Вони лежать на розі кожної вулиці, мов ті антилопи в сітях, охоплені Господнім гнівом, Божим докором. Та Бог карав їх до тих пір, доки не в силах вже були виносити страждань.


Ми справедливість відштовхнули, ми праведність прогнали, на вулицях ледь шкутильгає правда, а чесності закритий вхід у місто.


Вони не знають шляхів до миру, на їхніх життєвих стежках немає справедливості. Вони зробили свої шляхи плутаними, а тому кожен, хто стає на такий шлях, не знатиме миру й спокою.


Тому від нас далеко милосердя Бога, спасіння не дійде до нас від Нього. На світло ми чекаємо, та живемо в пітьмі, ми хочемо яскраве світло бачить, а мусимо іти крізь темряву густу.


Ми жадали миру, та нічого доброго немає, чекали зцілення, та маєм лише жах.


Чом в голові моїй води не повно? Чом око моє не джерело сліз? Тоді б я міг щоденно і щоночі плакати за тими із моїх людей, кого понищено було.


Я будь-яку надію на розраду втратив. Забув я вже, що то таке добро.


Хто виживе, той втече в гори, та щастя їм не буде: вони будуть тужити та стогнати неначе голуби.


Не звернуться вони до Мене щиро, тільки голосять у своїх ліжках. І ріжуть одне одного, благаючи, щоб Я дав їм збіжжя й молоде вино, та насправді, вони ж бо відвернулися від Мене.


Княжну виставили голу, її служниць забрали геть. Вони себе у груди б’ють і стогнуть від жалю, наче горлиці.


Та Ниневія, наче став з водою, але так вода швидко витікає. Люди кричать їй: «Стій! Припини тікати!» Але вона уваги не звертає.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan