Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Ісаї 51:13 - Свята Біблія: Сучасною мовою

13 Хто ти, що Господа, творця свого забув, забув Того, хто небеса розкинув і землю сотворив? Хто ти, що цілий день тремтиш від страху, лякаючись гніву гнобителів, що намір мають знищити тебе? Куди ж поділась лють усіх, хто тебе гнобив? Де ті, хто намагався знищити тебе? Погинули вони!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

13 Ти забув про Бога, Який тебе створив, Який створив небо і заснував землю, і ти боявся завжди, усі дні, через присутність гніву того, хто тебе гнітить. Бо яким чином він радився тебе взяти, а тепер де гнів того, хто тебе гнітить?

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

13 І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напнув небеса Він та землю заклав, і завжди щоденно лякаєшся гніву гнобителя, що готовий тебе погубити. Але де той гнобителів гнів?

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

13 А забуваєш Господа, творця свого, що розпростер небо, основав землю. Ти що дня тремтиш перед лютостю гнобителя, що наладивсь тебе затратити. Де ж подїлась та злющого ярость?

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

13 Чому ж ти забуваєш Господа, Свого Творця, Котрий розпростер небеса й влаштував землю, а постійно, день у день, тремтиш перед жорстокістю гнобителя, котрий має намір тебе знищити. Але де тепер той лютий гнобитель?

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Ісаї 51:13
56 Iomraidhean Croise  

І дружина його Зереш і всі його друзі сказали: «Хай збудують шибеницю заввишки в п’ятдесят ліктів. А зранку скажи цареві: „Нехай Мордекая на ній повісять”. І йди собі з радістю на бенкет із царем». Та порада сподобалась Гаману і наказав він поставити шибеницю.


Отож повісили Гамана на тій самій шибениці, яку він приготував для Мордекая. І гнів царський вгамувався.


Чи можеш ти разом з Ним хмари розстилати, важкі, як дзеркало шліфоване латунне?


Він Сам напнув небесну широчінь, по гребню хвиль морських він ходить.


Як в тогу, Він огорнений у світло, Він небо розгортає, мов завісу.


Та швидко знов забули всі Його діяння, були занадто нетерплячі для Його порад.


Ось що мій Владика, Господь Всемогутній говорить: «Не бійся Ассирії, о народе мій, що мешкає на Сіоні. Вона може кийком тебе відлупцювати чи замахнутися ломакою, як той Єгипет.


Тоді Ізраїль заспіває переможну пісню про царя вавилонського: «Погляньте, чим скінчив жорстокий цар, як припинилось гноблення!


Дозволь з Моава викинутим поселитись з вами. Нехай сховаються тут від свого руйнівника! Коли припиниться грабіжництво в Моаві, коли не стане вже розрухи, коли вже зникнуть ті, хто землю плюндрує.


Бо ти забув про Бога, Який тебе спасає. Ти не закарбував собі, що Бог тебе захищає, що Він є твоєю Скелею. Ти посадиш прекрасні рослини, ти похвалятимешся заморськими лозами,


Хіба не знали ви? Хіба не чули? Хіба віддавна вам не говорили? Хіба від створення землі було не ясно?


Бог возсідає над сферами земними, а люди, наче сарана, у порівнянні з Ним. Це Він, немов завісу, небеса розкинув і розгорнув шатром, аби у ньому жити.


Ось що сказав Господь, Бог, Який створив небеса й розкинув їх, Хто розпросторив землю і все, що росте на ній, Який вдихає життя у всіх людей і дає життя всім, хто ходить по землі:


Ось що говорить Господь, Який створив тебе, Якове, Який зліпив тебе, Ізраїлю: «Не бійся, бо Я врятував тебе. Я назвав тебе цим іменем, ти — Мій.


Ось що сказав Господь, ваш рятівник, Який у материнськім лоні вас створив: «Я — Господь, Творець усього. Я Сам розкинув небеса, Я землю Сам розширив.


Створив Я землю і людей на ній. Я небеса напнув Своїми власними руками, військам Небесним Я даю накази.


Господь дав небесам життя. Він — Бог. Він землю сформував і сотворив, зробив міцною, витривалою її. Створив її, аби не пустувала, аби населена була». Господь говорить: «Я — Господь, богів немає інших.


Моя рука підвалини землі заклала, правицею розкинув небеса Я. Я їх покличу, і вони переді Мною стануть.


Я змушу ворогів твоїх давитися своєю плоттю, від крові власної сп’яніти, наче від вина. І зрозуміють всі, що Я — Господь, твій Рятівник, твій Визволитель, Бог Якова могутній».


Укріпишся ти в правді, звільнися від гноблення, бо страху ти не матимеш, насилля не зазнаєш, бо до тебе не докотиться воно.


За ким ви побивалися, кого лякались, що ви Мені брехали і Мене не пам’ятали і не впускали в серце? Хіба ж Я не мовчав, чи ж не сховався? Тому тепер ви страху переді Мною не маєте?


Скажи йому: „Будь обережний і зважений. Не бійся гніву Рецина сирійського та сина Ремалії, тих двох задимлених головешок.


Тому що звільнив Ти їх від тягаря непосильного, зняв з їхніх плеч ярмо і переламав дубця, яким їх вороги лупцювали, як це було тоді, коли наніс поразку мидіанцям.


Чи забуває наречена про свої прикраси? Чи може про фату вона забути? Але ж народ Мій забув Мене нелічено вже скільки-то разів.


Тоді сказав Седекія Єремії: «Боюсь я тих євреїв, що перейшли на сторону вавилонян, щоб мене не віддали в їхні руки — їм на поталу».


щоб уникнути вавилонян. Вони боялися їх, бо Ізмаїл, син Нетанії, вбив Ґедалію, сина Агікама, якого цар вавилонський призначив намісником у краї.


Всевишній силою Своєю землю створив, Хто Своєю мудрістю утвердив світ і розумом Своїм небо розпростер.


Хто частка Якова, Той не такий, бо Він творець всього. Ізраїль — це коліно спадщини Його, Господь Всемогутній — ім’я Його.


Отже, якщо ви, почувши звук сурми, флейти, цитри, ліри, арфи, труб та всякого роду музики, готові впасти й поклонитися бовванові з золота, якого я зробив, то гаразд. Якщо ж ви не поклонитеся йому, вас миттю кинуть у вогнедишну піч. Тоді ніякий бог не зможе врятувати вас від руки моєї!»


Але якщо навіть ні, ми хочемо, щоб ти знав, о царю, що ми не станемо служити твоїм богам чи поклонятися бовванові з золота, якого ти поставив».


Тоді Навуходоносор розлютився на Шедраха, Мешаха та Аведнеґо, його ставлення до них змінилося. Він наказав розпалити піч у сім разів дужче, ніж зазвичай.


Та Ірод не славив Бога, і тому Ангел Господній вдарив його смертельною хворобою. Ірода сточили черви і він помер.


Де той мудрець? Де той вчений? Де той мислитель, який належить часу нинішньому? Чи Бог не зробив мудрість світу цього безглуздою?


«Смерть, де ж твоя перемога? Смерть, де твоє жало?»


Забув ти Скелю, що життя тобі дала. Забув ти Бога, що тебе у муках породив.


подбай про те, щоб не забути Господа, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому неволі.


Дивись, щоб не забув ти Господа Бога твого, не додержуючись заповідей Його, настанов та вказівок, які я даю тобі сьогодні.


Якби вони думали про землю, яку залишили, то мали б змогу повернутися туди.


Але звіра було схоплено разом із лжепророком, який в його присутності творив чудеса. Чудесами він обдурював тих, на кому було те тавро звіра і хто вклонявся його образу. Обох живцем було вкинуто у вогняне сірчане озеро.


Вони наступатимуть по всій землі, й оточать стан людей Божих і Його улюблене місто, але вогонь зійде з небес і пожере їх.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan