Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Ісаї 5:25 - Свята Біблія: Сучасною мовою

25 Ось тому й Господній гнів на Його народ розпалився, тому заніс Він руку над людьми й покарав їх. Затремтіли гори, й тіла померлих, мов сміття, лежать посеред доріг. Але навіть після цього Господь усе ще Свій гнів не вгамував, рука Його все ще занесена для покарання?

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

25 І запалав Господь Саваот гнівом на Свій народ. Він простягнув на них Свою руку й уразив їх, — розлютилися гори, і їхні трупи стали, мов гній посеред дороги. При всьому цьому гнів не відвернувся, але рука ще піднесена.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

25 Тому запалився гнів Господа на народ Його, і на нього Він витягнув руку Свою, та й уразив його: і захиталися гори, і сталось їхнього трупу, як сміття серед вулиць!... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

25 Тим же так і розпалався гнїв Господень на його народ, і простягне він руку свою на його, так що гори здрігнуться, а трупи їх гноєм улицї покриють. Та по тому всьому гнїв його ще не відвернесь, і рука в його все ще буде простягнута:

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

25 Через те запалав Господь гнівом на Свій народ. Він простягнув проти нього Свою руку й вдарив його так, що затремтіли гори, а їхні трупи лежали, наче гній, на вулицях. І при всьому цьому Його гнів не припиниться, а Його рука залишиться простягнутою.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Ісаї 5:25
60 Iomraidhean Croise  

Пси з’їдатимуть тих з Єровоамового дому, хто вмиратиме в місті, а птахи небесні їстимуть тих, хто вмиратиме в полі. Господь так сказав!”


Пси пожиратимуть тих із Ваашиного дому, хто вмиратиме в місті. А птахи небесні поїдатимуть тих, хто вмиратиме в полі».


Собаки пожиратимуть усіх тих з Агавового роду, хто помиратиме в місті, а птахи небесні поїдатимуть тих, хто помиратиме в полі”».


От і гнівався Господь на Ізраїль. Тому довгий час Він тримав їх під гнітом Газаела, арамійського царя, та Бен-Гадада, його сина.


І тіло Єзевел угноїть поле на землі Єзреелу, і вже ніхто не зможе сказати: „Ось Єзевел”».


А вони насміхалися з Божих посланців, зневажали слова Його, глузували з Його пророків, аж поки гнів Господній таки впав на Його народ, і не було вже йому порятунку.


Бог не вгамує Свого гніву, помічники Рагав і ті простерті під Його ногами.


Тож розлютивсь Господь на Свій народ, почав Свій спадок зневажати.


і затрусилася земля перед володарем, Господом Богом Якова?


У час небезпеки гукав я Господа, звертався до Бога мого, порятунку шукав! В палаці Своєму почув мене Бог, почув, як я волав про допомогу.


Коли Ти йшов перед Своїм народом, Боже, його з Єгипту у пустелю вивів. Села Земля тремтіла, небеса дощем стікали перед Богом.


Свинцеві хмари пролились водою, громи обвалюються з неба, а Твої стріли до землі ширяють.


Та Бог був милосердний, Він простив гріхи й життя лишив їм, щоразу стишуючи гнів.


Зроби їм так, як Ти зробив із мидіанцями, Сісерою й Явином на берегах Кишону.


Господь сказав Мойсею: «Скажи Ааронові: „Візьми свій ціпок і простягни руку над водами Єгипту: над їхніми річками, струмками та ставками, над усіма водоймищами, щоб вони могли перетворитися на кров, і буде кров по всій Єгипетській землі, а також і в дерев’яному, і в глиняному посуді”».


Нічого не лишається, як тільки зігнутися між полоненими і впасти між убитими. Однак і після цього Він розлючений, рука Його занесена для покарання.


Я пошлю їх проти безбожного народу, Я накажу їм виступити війною проти людей, що розбурхали Мій гнів. Щоб відібрали добро і стоптали їх, мов багнюку на шляху.


Тебе лиш викинули із могили, мов зайву гілку відрубали. Тебе накрили саваном, як тих, хто від меча поліг, кого в кам’яну яму опускають, як стоптаного копитами на полі бою.


Господь простяг над містом Свою руку і змусив цілі царства затремтіти. Віддав наказ Господь про Ханаан, звелів його фортеці зруйнувати.


Немов пловець, що розкидає руки у воді, щоб вигребти, так і Моав захоче врятуватись, та пиху і брехню його на дно Він пустить.


Тоді на Аріел накликав Я біду, наповнив місто сльозами й жалобою, і вівтарем для мене став Аріел.


Тому й повернув Господь проти Якова увесь жар свого гніву і наслав нещадну війну. Гнів оточив його вогнем, але той не зрозумів, Він палив його, але той нічого не затямив.


Заслабли твої діти. Вони лежать на розі кожної вулиці, мов ті антилопи в сітях, охоплені Господнім гнівом, Божим докором. Та Бог карав їх до тих пір, доки не в силах вже були виносити страждань.


Коли Ти неймовірні чудеса творив, яких ми бачити не сподівались, зійшов Ти вниз, і гори враз застугоніли перед Тобою.


Бо Господь наближається з вогнем, Його колісниці мчать, мов буря, щоб покарати тих людей Господнім гнівом і дати відсіч їм нищівним полум’ям.


Вони вийдуть із міста й побачать трупи грішників, які повстали проти Мене. В тих тілах ніколи не згинуть черви, ніколи не згасне вогонь, який їх нищить. Їхній вигляд жахатиме кожного».


Господь Підняв проти них ворогів на чолі з Рецином і нацькував їхніх ворогів:


Проводирі народу ввели його в оману, а ті, хто йшов за ними, заблукали.


Через те Господь не радів молоді, не виявляв милосердя до їхніх сиріт і вдів, адже кожен протистояв Богу і з кожних уст злітали грішні слова. Він все ще гнівається, і рука Його все ще занесена для покарання.


Люди хапали щось справа, та не вгамували голоду, пожирали щось зліва, і теж було мало; кожен пожирав плоть дітей своїх.


Манассія пожирав Ефраїма, а Ефраїм накинувся на Манассія, разом вони пішли на Юдею. Однак Він усе ще лютує, а Рука Його занесена, щоб покарати.


Чотири кари Я нашлю на них: разючий меч, собак, які шматують, птахів небесних і звірів земних, щоб вони зжерли й вигубили Юдею.


„Вони помруть від багатьох хвороб, за ними не тужитимуть і не поховають. Їх вигублять війна чи голод. І стануть вони мов сміття на землі, трупи їхні будуть поживою птахам небесним і звірині земній”».


Народ Юдеї сам позбувся спадщини своєї тієї, що Я дав йому. Примушу Я його служити ворогам своїм в землі незнаній, бо гнів Мій розпалився, мов вогонь, в якому їм горіти повік».


На гори глянув я, вони здригались, і пагорби тремтіли всі.


Тож одягни волосяницю і лементуй, голоси від туги, адже Господній гнів на нас іще живий.


Будинки їхні іншим віддадуть разом з полями і жінками, бо руку Я заніс над цим народом». Так каже Господь.


І розкидають вони їхні кістки під сонцем і під місяцем, під усіма зірками небесними, якім вони люблять служити, та поклонятися. Та ті кістки не збиратимуть і не ховатимуть: вони будуть гноєм на поверхні землі.


Скажи: «Ось що Господь каже: „Тіла людей поляжуть в чистім полі, наче гній, немов снопи, що після жнив лишились, коли нема кому збирати їх”».


Невже Ти зовсім нас відринув, невже Ти завжди будеш гніватись на нас?


Через те ось що говорить Господь Бог: „Так само, як Я віддав виноградну лозу разом з іншими деревами у лісі на паливо для вогню, так Я поведусь і з людьми, що живуть у Єрусалимі.


Я зміцню руки царя Вавилона, а руки фараона впадуть безсило. Тоді вони знатимуть, що Я Господь, коли я вкладу меч Свій у руку царя Вавилона, і він підніме його на Єгипет.


І Я підніму руку на них і зроблю цю землю безлюдною пусткою, хоч би де вони жили: від пустелі на півдні, до Дивла на півночі”. Тоді вони збагнуть, що Я — Господь».


О Господи, у згоді з Твоєю справедливістю, відверни Свою лють і Свій гнів від Єрусалима, Твого міста, від Твоєї Святої гори. За наші гріхи й провини наших батьків Єрусалим і Твій народ нарузі віддано, всім тим, що довкола нас.


Господь говорить: «Я вибачу їх за те, що вони прагнули покинути Мене. Я буду їх любити вільно, бо гнів Мій відвернувся вже від них.


Уся країна від цього здригнеться, затужить по померлим кожен, хто живе на ній. Тоді підніметься уся земля, скаламутиться, і знов спаде, немов в Єгипті Ніл».


Під Ним розтануть гори, як віск розтане від вогню. Тоді розкриються долини, немов вода, що вниз стікає з гори крутої.


Гори перед Ним здригаються, і розсипаються узвишшя. Земля здіймається в присутності Його, і світ здіймається, і всі, хто в нім живе.


Тебе бачать гори і здригаються. Вода струмить з високих гір, безодня океанська голос подає, бо вона втратила владу над землею.


Я наведу біду на людство, тож никатимуть вони, мов сліпі. Бо проти Господа згрішили, кров їхня розіллється, немов порох, а плоть їхню розкидають, як гній.


Тоді Я розгніваюся на них. Я відштовхну їх, і сховаюся від них. Багато лиха їх спіткає. І тоді вони скажуть: „Ці нещастя сталися з нами через те, що не було з нами Господа”.


І Я відмовлюся допомагати їм за все те лихо, яке вони скоїли, повернувшись до інших богів.


Вони намагаються перешкодити нам проповідувати поганам, щоб ті змогли спастися. Але ж всім цим вони лише додають все більше гріха до тих, що вже скоїли. І зрештою, їх спіткає гнів Божий.


Тоді я побачив великий білий престол і Того, Хто сидить на ньому. Земля і небо втекли і зникли від Його присутності.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan