Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Ісаї 47:14 - Свята Біблія: Сучасною мовою

14 Поглянь, вони, мов солома, їх полум’я умить поглине. Їм не дано себе спасти від нищівної сили ватри, бо це не вогнище, щоб біля нього грітись, не те багаття, щоб сидіть навколо.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

14 Ось усі, як хмиз, будуть спалені на вогні й не врятують своєї душі від полум’я. Адже ти маєш жарини вогню, щоб сидіти на них.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

14 Ось стали вони, мов солома: огонь їх попалить, не врятують своєї душі з руки полум’я, це не жар, щоб погріти себе, ані полум’я, щоб сидіти біля нього...

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

14 Глянь, та ж вони, як солома: огонь попалив їх; - не змогли врятувати життя свого від поломя; не лишилось анї углика, щоб загрітись, анї комина, щоб поседїти коло його.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

14 Ти побачиш, що вони, як сміття, згорять у вогні й не врятують від полум’я навіть самих себе, так що не залишиться від них ні жаринки, щоб зігрітись, ні вогню, аби біля нього посидіти.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Ісаї 47:14
21 Iomraidhean Croise  

І порозходилися люди по всій єгипетській землі, шукаючи стерню замість соломи.


Світло Ізраїлю стане вогнищем нищівним, а Святий його — полум’ям, яке спалить, знищить бур’яни й колючки за один день.


Цей розлам, ніби глиняний горщик, який через недбалість розпався на дрібні черепки, що ними не можна навіть витягнути з вогнища вуглинку чи зачерпнути води з колодязя».


Грішники в Сіоні перелякані, тремтять від страху безбожники. Вони говорять: «Хіба може хтось із-поміж нас вижити у цьому всепоглинаючому вогню? Хіба може хоча б хтось жити поряд із пожираючим вогнем, що палає вічно?»


Вони, немов зерно, посаджене або посіяне недавно, не встигли і коріння ще пустити, як Бог на них подув, й вони засохли, і вітер, як солому, їх поніс.


Хто розбудив того, хто йде зі сходу і здобуває перемогу, хоч би де ступив? Господь йому передає народи і упокорює царів. Він їх на порох перетворює мечем, а луком — на солому, що летить за вітром.


Половину дерева він спалює, на вогнищі смажить м’ясо, наїдається досхочу, зігрівається й говорить: „Мені тепло, затишно, дивлюся на вогонь!”


Ось чому як полум’я пожирає солому, як зникає сіно у вогні, так і їхнє коріння прогниє, квітка зів’яне й полетить за вітром, мов порох. Бо вони відмовилися від вчення Господа Всемогутнього і зневажили послання Святого Ізраїлю.


Воїни Вавилона припинили битву, вони засіли у своїх фортецях, бо вичерпалась сила їхня, вони ж перелякались, мов жінки. Палають їхні житла, розламано засуви.


Захоплено броди і спалено чагарі на болотах, а воїни у розпачі».


Ось що Господь Всемогутній каже: «Великі мури Вавилона будуть зрівняні з землею, високі брами у вогні згорять. Дарма народи виснажували себе, намагаючись врятувати місто це — усі вони пожерті вогнищем шаленим».


Я поверну проти них Своє обличчя. Хоча вони й вийшли з вогню, однак вогонь пожере їх. І коли Я поверну Своє обличчя проти них, ви знатимете, що Я — Господь.


Послухайте, як гуркочуть вони, наче колісниці, стрибаючи по верхівках гір, немов гуготіння вогню, що стерню пожирає, неначе лаштується військо могутнє до битви.


І буде він, народ Якова, вогнем, народ Йосипа — полум’ям, а народ Ісава — соломою, який перетвориться на попіл, бо спалять й пожеруть його вони». «І жодного, хто вижив, не лишиться в Ісавовому домі, — так Господь звелів. —


Ви палатиме, неначе сухе гілля під казаном, вас буде зжерто, мов бур’ян сухий вогнем.


«Наближається день, палаючий, мов піч, коли всі зухвалі й лиходії стануть немов солома, і в той день їх спалено буде, — Господь Всемогутній говорить, — і не залишиться ні корінця, ані гілочки».


Більше не бійтеся тих, хто може вбити тіло, бо вони не можуть вбити душу вашу. Краще бійтеся Бога, Який може знищити і душу й тіло в пеклі.


Яка користь людині від того, що вона здобуде весь світ, але занапастить душу свою? Бо що може людина віддати, щоб викупити свою душу? Нічого!


Тоді могутній Ангел підняв камінь завбільшки з жорно й кинув його в море зі словами: «Так саме і велике місто Вавилон буде безжалісно скинуте, і вже ніхто його не побачить. Ніколи більше не повстане воно.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan