Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Ісаї 40:7 - Свята Біблія: Сучасною мовою

7 Засохнуть трави і зів’януть квіти, коли дихання Боже їх обвіє. Те ж буде і з народом, що з травою.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

7 Засохла трава, і цвіт відпав,

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

7 трава засихає, а квітка зів’яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава:

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

7 Засихає трава, вяне цьвіт, коли подує на його подих Господень: так і люде - трава.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

7 Засихає трава, і квітка в’яне від одного лише Господнього подиху. І справді, – люди, як трава.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Ісаї 40:7
15 Iomraidhean Croise  

Мов квітка, виростає чоловік, а потім швидко в’яне. Він, наче тінь, яка тікає вмить, якої не зловити.


Шквал Господнього гніву вимітає, їх Божий Дух з лиця землі стирає.


Його дихання може полум’я роздмухати, із пащі виривається вогонь.


Моє життя, мов дим, втікає, неначе хтиве полум’я поглинуло кістки. Зів’яла сила, наче скошена трава, бо я забув про їжу.


Короткочасний вік людини, як в трави, як в квітки польової, що розквітне,


та й облетить, лиш суховії нападуть. Ніхто й не скаже, де той цвіт буяв.


Тисячоліття, як вчорашній день для Тебе, як ніч минає швидко до світанку. Ти змітаєш нас, наше життя минає наче сон, ще й не розвиднілося, а нас уже немає. Ми, як трава, що вранці виростає, а ввечері суха, зів’яла.


Він судитиме бідняків праведно, і виноситиме вирок найбіднішим людям землі чесно й справедливо. За його повелінням каратимуть кривдників, а зловмисників стратять, якщо Він так вирішить.


Знесилився засмучений і зганьблений народ, який був немов свіжа зелень, мов трава на дахах, що жухне, ще не встигнувши зрости.


Вони, немов зерно, посаджене або посіяне недавно, не встигли і коріння ще пустити, як Бог на них подув, й вони засохли, і вітер, як солому, їх поніс.


Господь говорить: «Я єдиний Я вас втішити умію. Чому боятися людини мусиш, яка помре, котра так само смертна, як трава?


«Ви очікували на багатий врожай, а зійшло мало, ви принесли це додому, та Я його розвіяв. Чому? — Господь Всемогутній питає. — Тому, що дім Мій у руїнах, та кожен із вас порається у власній оселі.


А багатий нехай пишається з приниження свого, бо дні його минуть, наче дика квітка.


Як сонце сходить і спека настає, квітка в’яне, цвіт її опадає, і краса зникає, так само й багатий загине разом зі справами своїми.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan