Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Йова 7:16 - Свята Біблія: Сучасною мовою

16 Відмовився я від життя, не буду жити вічно, дай мені спокій, бо моє буття коротке.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

16 Адже не житиму навіки, щоб терпіти. Відступи від мене, бо моє життя марне.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

16 Я обридив життям... Не повіки ж я житиму!... Відпусти ж Ти мене, бо марнота оці мої дні!...

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

16 Омерзїло менї життє. Чи ж вічно жити менї? Відступи від мене, - та ж днї мої, се марнота!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

16 Мені обридло життя, – не буду ж я жити вічно. Залиши мене, адже мої дні – марнота.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Йова 7:16
22 Iomraidhean Croise  

Потім Ревекка сказала Ісаакові: «Я дуже розчарована життям своїм через отих дочок (невісток) хиттитових. Як ще й Яків візьме собі хиттитку, то нащо мені жити?»


а сам тим часом пішов на день блукати пустелею. Він підійшов до ракити, сів під нею і молився, щоб умерти. «Годі з мене, Господи, — сказав він. — Візьми моє життя. Я не кращий від своїх пращурів».


«Як я ненавиджу своє життя! Тож розповім про всі свої страждання, відкрию болі та образи всі.


Мені зосталось жити лиш кілька днів, дай спокій, відступись від мене! Дозволь хоч трохи радості пізнати


тоді вже не пильнуй, не стеж, дай спокій чоловіку, нехай би тішився наймит, поки вдається.


Хотів би я, щоб Бог мене згубити прагнув, щоб, простягнувши руку, розломив мене.


Тому й обрав би радше я задуху й смерть, аніж терпіти таку муку.


Боже, пам’ятай: життя моє — лиш подих, я не побачу вже щасливіших часів.


Я безневинний, не турбуюся про душу. Життя своє ненавиджу.


Людина, мов туман, який зникає вранці, життя її, мов швидкоплинна тінь.


Я буду, мов німий, ні пари з уст не зроню, бо чиниш Ти як слід.


О Господи, почуй мою молитву, прислухайсь до моїх стенань, не відсторонюйся, не будь глухим до сліз. Я, мов мандрівник, йду крізь життя до Тебе, як і батьки мої, я в світі тільки гість.


Поглянь, дав днів мені не більше, як з долоню! Недовгий вік мій — та для Тебе ж то ніщо. Людське життя, мов хмарка пари — швидко тане”». Села


Ввіряйтеся завжди Йому, народи, свої серця розкрийте вільно Богу. Бог — притулок наш. Села


Дні їхні скінчились марнотно, літа минули у страху.


Бог пам’ятав — вони всього лиш люди, вони, як вітер, що подув, і вже нема.


От і зненавидів я життя, бо все, що в ньому було, викликало в мене огиду. Адже все марне, як ловити вітер в полі.


Усі ті, що лишилися, воліли б радше вмерти, ніж жити. Ті, хто зосталися з цього нечестивого роду, будуть мешкати по всіх чужих місцях, куди Я вишлю їх».


Тож тепер, о Господи, забери в мене життя, бо я б краще помер, ніж жив».


Після того, як сонце стало високо в небі, Бог наслав посушливий східний вітер. Спекотливе сонце пекло голову Йоні, і він зомлів, і забажав він собі смерті. Сказав він: «Я б краще помер, ніж жив!»


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan