Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Йова 2:12 - Свята Біблія: Сучасною мовою

12 Та коли наблизилися, вони першими побачили свого друга і ледве впізнали його. Заголосили, заридали, рвали на собі одяг, сипали попіл на голови в ознаку туги.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

12 Побачивши його здалека, вони не впізнали його і, закричавши гучним голосом, заплакали, роздерши кожний свій одяг і посипавши себе землею.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

12 І звели вони здалека очі свої, і не пізнали його... І піднесли вони голос свій, та й заголосили, і роздерли кожен одежу свою, і кидали порох над своїми головами аж до неба...

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

12 Споглянувши на його віддалеки, не познали його та й заплакали в голос; і роздер кожен одежу на собі, та й почали кидати порох проти неба понад головами своїми.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

12 Коли вони здалеку побачили його, то не впізнали. Вони почали голосно плакати, – кожен роздер на собі одежу й підкидав над головою порохом аж до неба.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Йова 2:12
17 Iomraidhean Croise  

Почувши батькові слова, Ісав скрикнув гірко й розлючено і мовив: «Тоді й мене також благослови, батьку».


Тільки-но він замовк, зайшли царевичі, ридаючи на весь голос. Гірко заплакав цар Давид, а за ним і його раби.


Коли я почув ті слова, то розідрав своє вбрання і плащ свій, я рвав волосся на голові, скуб свою бороду. Я був у розпачі.


На двадцять четвертий день цього місяця люди Ізраїлю зібралися на піст, вдягнені в жалобне вбрання, а голови посипали попелом.


Як почув Мордекай, що сталося, то розідрав одяг свій на шматки, вбрався у волосяницю й посипав голову попелом. Потім вийшов він у центр міста й плакав і побивався голосно та гірко.


І скочив Йов на ноги, розірвавши на собі одяг. Потім поголив голову в ознак туги, припав до землі й почав вклонятися.


Не стало в мене родичів, приятелі давно мене забули.


Старійшини дочки Сіону сидять, мовчать й ридають на землі. Золою голови посипали вони, вдяглися у вереття. Дівчата у Єрусалимі додолу голови схилили.


І заголосять гірко над тобою, і в розпачі закричать, посиплять голови порохом і качатимуться в попелі.


І розірвав тоді Ісус на собі одяг, і впав долілиць перед ковчегом Заповіту Господнього, і пролежав так до вечора разом зі старійшинами Ізраїлю. І посипали вони голову попелом в ознаку глибокого суму.


Тоді посипали вони голови свої попелом, плакали, тужили й вигукували: «Горе, горе великому місту, великій розпусниці! Всі, хто мав кораблі на морі, збагатилися завдяки її багатству, але загинула вона водночас!


Коли Ангел Господній промовив ці слова, звернені до всіх ізраїльтян, то люди вголос розридалися.


Коли посланці прибули до Саулового міста Ґівеа й переповіли людям ці слова, всі голосно заридали.


Давид з воїнами почали оплакувати рідних, доки вже сил не зосталося тужити.


Того ж дня з поля бою втік чоловік із коліна Веніаминового й прибіг у Шило в подертому одязі, голова запорошена курявою від суму.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan