Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Осії 13:15 - Свята Біблія: Сучасною мовою

15 Бо Ефраїм сильніший серед братів його, але східний вітер, вітер Господа летить, здіймається з пустелі. Тож всохне його джерело, стане сухим його ключ. Вітер забере (пограбує) весь скарб, все пограбує, що цінність має.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

15 тому що цей розділить між братами. Господь на нього наведе палючий вітер з пустелі, і висушить його течії, спустошить його джерела. Він висушить його землю і весь його улюблений посуд.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

15 Хоч він дає плід між братами, але прийде вітер зо сходу, вітер Господній, що зійде з пустині, і всохне його джерело, і пересохне криничка його, понищить він скарб всіх коштовних речей!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

15 Хоч Ефраїм між братами й плодющий, та з востоку підійметься буря, підійметься буря Господня з пустинї, - і висхне джерело його, й зсякне виплив його; вона опустошить скарбівню всього посуду дорогого.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

15 Хоч Єфрем між братами плодючий, обов’язково налетить східний вітер від Господа з пустелі й висушить його джерела, – навіть його криниці висохнуть. Цей вітер спустошить усі скарби й увесь коштовний посуд краю.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Осії 13:15
27 Iomraidhean Croise  

За ними росло ще сім колосків, зів’ялі, тонкі та зморщені від східного (гарячого) вітру.


Другого сина Йосип назвав Ефраїмом, мовивши: «Бог дав мені дітей на землі тривог моїх».


Ще сім колосків, але тонкі та зморщені від східного (гарячого) вітру виростають за ними.


Але його батько відмовився це зробити, сказавши: «Я знаю, синку, знаю. Від нього також піде народ і він також буде великий. Та його молодший брат стане більший від нього, а нащадки його стануть чисельними народами».


«Йосип — родючості син, виноградна лоза над струмком, галуззя якої лізе на мур.


Як корінь спраглого деревця відсихає, а гілля в’яне, відмирає,


А грішні люди — не такі. Вони, мов та полова, що її здуває вітер.


Насамкінець хай люди проженуть його, нехай нащадки з пам’яті зітруть його ім’я.


Готуй різню його синам за батька їхнього провини. Вони вже правити не будуть на землі, свої міста по світу не зведуть».


Рокочуть народи, мов штормові хвилі, але нагримає Бог на них, й вони втечуть далеко. Вони немов полова, що її за вітром носить, чи перекотиполе, що чимдуж біжить за вітровієм.


Господь проти Ізраїлю — вигнанням і засланням. Він здув його нещадним вітром, неначе східний суховій налетів.


Ти їх підкинеш догори, а вітер їх підхопить, понесе, і буря розкидає їх. А ти щасливим будеш з Господом, пишатись будеш Святим Ізраїлю.


Віддам Я всі багатства цього міста, все, що в ньому є, усі його коштовності, все майно царів Юдеї у руки їхніх ворогів. Вони їх пограбують, заберуть усе й відвезуть до Вавилона.


Тоді Юдеї та Єрусалиму скажуть: «Пекучий вітер з кам’яних пустель повіяв на Мій народ. Та це не добрий вітер, мета його — не розвіяти і не очистити.


Занадто дужий вітер прилетів до Мене. Тепер проголошу Я вирок їхній.


Ось що Господь каже: «Погляньте, здійму дух руйнівника на Вавилон і мешканців Лев-Камая.


Тому ось що Господь каже: «Я заступлюся в твоїй справі й відплачу за тебе. Зроблю пустелю з її моря і повисушую її джерела.


Навіть, якщо її пересадять, чи буде вона розцвітати? Чи не всохне вона остаточно, коли східний вітер налетить на неї — висохне геть на ділянці, де росла?”»


Та вирвано з корінням лозу у люті й на землю пожбурено. Вітер зі сходу висушив її плоди, гілля її зрізано, та викинуто у вогонь, і вогонь пожер його.


Він також захопить їхніх богів, їхніх металевих бовванів і дорогоцінні речі зі срібла та золота й відвезе їх до Єгипту. Кілька років він не чіпатиме царя Півночі.


Ізраїль був родючою лозою, що плоди давала. Але що більш плодів було у нього, то більше він жертовників творив. Що більш родючою земля ставала, то більше ставили вони стовпів священних.


А якщо вона не припинить, то Я роздягну її й виставлю голу, як у той день, коли народилася вона. Я перетворю її на пустку, зроблю її, мов суха земля, і спрагою вб’ю її.


Вони пішли до тих бовванів, шукаючи притулок, та затуманився їхній розум, тож знеславлено їх буде за їхні пожертви».


Немов той птах, відлетить слава Ефраїма. Не можуть вони більше народжувати, ні носити дітей в череві, ані зачати.


Після того, як сонце стало високо в небі, Бог наслав посушливий східний вітер. Спекотливе сонце пекло голову Йоні, і він зомлів, і забажав він собі смерті. Сказав він: «Я б краще помер, ніж жив!»


Грабуйте срібло! Золото хапайте! Кінця скарбам нема, не міряно коштовностей всіляких.


І в величі своїй він, наче той бик-первісток, його сини, як роги дикого буйвола. Він ними битиме народи, аж навіть на краю землі. То Ефраїма незліченна кількість й Манассії тисячі».


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan