Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Екклезiяст 3:19 - Свята Біблія: Сучасною мовою

19 Адже доля людини й доля тварини однакові: і ті, й ті помирають. Дух життя однаковий для обох. Немає в людини переваги над твариною, бо все — марнота.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

19 Бо випадок людських синів і випадок тварин, — у них один випадок. Як смерть цього, так смерть іншого, і дух в усіх. І що більшого має людина від тварини? Нічого, бо все — марнота!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

19 бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

19 Доля бо людська й доля зьвіряча однака; як сї вмірають, так і ті вмірають, і одно диханнє у всїх, а людина не переважує зьвіря, бо все марнота.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

19 Адже доля людей така сама доля, як і тварин, – у них одна доля. Вмирають одні так само, як вмирають інші; всі мають однакове дихання. В цьому відношенні в людини немає переваги над твариною, бо все – марнота!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Екклезiяст 3:19
18 Iomraidhean Croise  

Як та вода, що пролилася на землю й не буде зібрана, так і ми мусимо помирати. Але Господь не відбирає життя, Він робить так, щоб вигнанець не був Ним покинутий.


Але коли ховаєш Ти від них лице, вони лякаються, повітря їм бракує, втрачають сили й гинуть, ось вони вже порох.


Домівкою навік могила стане, із покоління в покоління їм там жити. То все пусте, як там розбагатіли, і скільки їм вдалось придбати землі.


Людина може багатіти, але не може жити вічно, помре, як і тварина, у свій час.


зустріне якось мить розлуки з світом, побачення з дідами й морок вічний.


Я був свідком усього, що діється під сонцем. Я відкрив для себе, що все — марнота, все, що відбувається — лиш вітер в полі.


Тож я розумом осягнув мудрість і знання, безумство й глупоту. Але я знову збагнув, що все це — той же вітер в полі.


Для розумного мудрість, як очі, а дурень простує в пітьмі. Та зародилася в мене думка, що однаковий жереб випаде обом: обох спіткає неминуча смерть.


Пам’ять не житиме вічно ні про мудрого, ні про дурня. Прийдешні забудуть про обох. То як же може таке бути, щоб мудрий помер не так само, як і дурень?


Краще піти на поминки, ніж у дім гультіпаки, бо смерть на кожного чатує. Живим про це потрібно пам’ятати.


Більше того, ніхто навіть не знає, скільки часу йому відведено. Немов рибина, що заплуталася в смертних тенетах, мов пташка, що забилася в сильці, так і люди ловляться в біді, що несподівано падає на них.


Але кожен проходить через одне й те саме: всіх прибирає смерть к рукам. Однакова доля чекає на праведного й грішника, доброго й лихого, чистого й нечистого, хто приносить пожертви і хто їх не приносить.


Якщо ці люди помруть, як усі люди вмирають, і станеться з ними те, що буває з усіма людьми, то Господь не посилав мене.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan