Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Екклезiяст 11:8 - Свята Біблія: Сучасною мовою

8 Радіти мусиш кожній днині, якщо й живеш багато літ. Та завжди пам’ятай про чорні дні, бо їх багато літ, та пам’ятай про смерть, бо смерті вічність довша, аніж твоє життя.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

8 Бо ж коли людина проживе багато років, у всіх цих звеселиться і згадає дні темряви, бо будуть численні. Усе, що приходить, — марнота.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

8 і коли б людина жила й довгі роки, хай за всіх їх вона тішиться, і хай пам’ятає дні темряви, бо їх буде багато, усе, що надійде, марнота!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

8 Коли чоловік проживе й многі лїта, нехай по всяк день тим веселиться; та нехай тямить на днї темні, що їх буде много, хоч і все, що постане, - марнота.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

8 І якщо людина прожила багато років, нехай радіє ними, навіть якщо пригадуються немало похмурих днів, – адже усе, що минає – марнота.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Екклезiяст 11:8
32 Iomraidhean Croise  

до того, як піду туди, де залишаються навіки: у світ печалі й темряви,


у землю мороку, де ходить привид смерті, туди, де хаос править, де померлих тіні, де навіть світло, наче ніч”».


А дужий чоловік, коли вмирає, губить сили; життя його кінчається, а потім де він?


ніж людина, яка ляже в домовину, зможе знову піднятися в цей світ. Доки не зникне небо, не прокинуться померлі, їм сон склепив повіки міцно.


Він дні життя проводив в пошуках поживи і знає: неминучий чорний день, коли Шеол накриє його пазурами смерті.


Його штовхнуть із світла в морок і викреслять із цього світу.


зустріне якось мить розлуки з світом, побачення з дідами й морок вічний.


Вкладай гроші у кілька різноманітних справ, бо де знання, що не обсяде край твій лихо.


Тож я сказав собі: «На мене теж чатує доля дурня. Навіщо мені бути мудрим, прозорливим?» І я сказав собі, що це теж марнота.


От і зненавидів я життя, бо все, що в ньому було, викликало в мене огиду. Адже все марне, як ловити вітер в полі.


А хто знає, бути йому мудрим, чи дурним? Але ж він матиме владу над усім тим, заради чого я так тяжко трудився на цьому світі, заради чого я набирався мудрості. Це також безглуздо.


Адже тому, хто милий Господу, Він дарує мудрість, знання й радощі, а грішнику Він доручає нагромаджувати й примножувати добро, щоб передати тому, хто Господу милий. Отже, це також марно, як ганятися за вітром у полі.


І було всіх тих людей, яких він повів за собою, дуже багато. Але ті, хто прийде пізніше, не буде ним задоволений. Бо це також безглуздо, також вітер у полі.


Жив одинак, не мав ні сина, ані брата. Однак трудився безупинно. Та все ж багатство не втішало зір його. Він запитав себе: «Для кого гну я спину? Чом позбавляю радості себе?» Це теж марнота. Запитання непросте.


Адже що більше слів, то марнотніше. Яка із цього користь людям?


Живи хоч дві тисячі років, але якщо не пізнаєш щастя, то хіба не всі ми йдемо в одне й те саме місце?


У гарну днину утішайся, будь щасливим, а в нещасливий день замислися над тим, що їх обидвох Бог створив, аби людина у Нього не знайшла помилки.


Хоч грішники сотні разів чинять злочини і однак довго живуть, я знаю, що богобоязним буде краще через те, що вони шанують Його.


Тож я й прославляю веселощі, бо нічого немає кращого для людини під сонцем, аніж їсти, пити й веселитися. І це йтиме з нею через щоденну працю її життя, яку Бог доручив їй виконувати під сонцем.


Тож іди і з радістю їж хліб, з насолодою запивай його вином, адже Бог уже схвалив твій шлях.


«Звеличте Господа Бога вашого, доки ще темрява не впала, доки ноги ваші не почали заплітатися на пагорбах у сутінках. Чекатимете світла, та воно обернеться на темні тіні, а потім і на темряву глибоку.


І буде він днем темряви і мороку, днем темних й чорних хмар. Немов пітьма, яка вкриває гори, незлічене й могутнє військо. Одвіку ще такого не було, й ніколи більш не буде.


Тоді цар наказав своїм слугам: „Зв’яжіть йому руки й ноги та й киньте у темряву, де тільки ридання і скрегіт зубів від болю.


І мовив Ісус: «Світло ще не довго буде з вами. Ідіть, поки Світло маєте, щоб темрява не застала вас, бо той, хто ходить у пітьмі, не знає, куди йде.


Якби вони були мудріші, то збагнули б, то зрозуміли б те, який кінець на них чекає!


Вони наставляли вас: «Напередодні кінця світу з’являться люди, які насміхатимуться з Бога, та потуратимуть своїм безбожним бажанням».


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan