Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Ефесян 4:31 - Свята Біблія: Сучасною мовою

31 Нехай усі прикрощі, лють, гнів, лихослів’я і наклепи полишать вас — разом з усіляким злом.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

31 Усяке роздратування, гнів, лють, крик і зневага хай віддаляться від вас разом з усякою злобою.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

31 Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

31 Усяка гіркість, і гнїв, і ярость, і крик, і лайка нехай зникне од вас із усїм лихим.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад. Ю. Попченка.

31 Усяке роздратування, лють, гнів, крик, лихослів’я разом з усякою злобою хай будуть усунені від вас.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Новий Переклад Українською

31 Нехай буде усунена з-поміж вас усяка гіркота, гнів, лють, крик і зневага разом з усяким злом!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Ефесян 4:31
62 Iomraidhean Croise  

Тож зненавидів Ісав свого брата Якова через те, що того благословив його батько, та й сказав собі: «Скоро прийде час сумувати за батьком моїм. А по тому я вб’ю брата Якова».


Почувши це, Рувим вирішив урятувати Йосипа і сказав: «Не треба вбивати його».


Брати ж бачили, що батько любить його більше, ніж їх. Вони ненавиділи його. Вони й слова доброго до нього не могли сказати.


Тоді Каїн мовив до свого брата Авеля: «Ходімо в поле». Коли ж прийшли вони в поле, Каїн кинувся на свого брата Авеля і вбив його.


Авесалом не мовив Амнону жодного слова: ні доброго, ні поганого. Він зненавидів Амнона, бо той знечестив його сестру Тамар.


Він звів наклеп на мене, твого раба, перед володарем-царем. Мій володар-цар, як Господній Ангел, тому й роби зі мною все, що вважаєш за потрібне.


Ізраїльтяни не змовчали, відповіли людям Юдеї: «Нас у царя десять частин. І безперечно, у нас більше прав на Давида, ніж у вас. Чому ви нас зневажаєте? Хіба ми не першими почали говорити про те, щоб повернути царя?» Але відповідь юдеїв ізраїльтянам була ще брутальнішою.


Я дорікну тому, хто прагне нацькувати мене на ближнього, я не терплю зухвалих і нахабних.


Нехай посиплеться на них розпечене вугілля! Пожбур їх у вогонь, в пекельну яму, з якої вороття нема.


хто не пащекує і зла не чинить своїм ближнім.


І не засмучуйся, не гнівайся, не піддавайся люті, щоб лиха не накоїть.


Ти брата рідного засуджуєш, на сина матері своєї зводиш наклеп, підступно, в спину їм наносиш ти удар.


Сховай мене від замислів лихих людців, врятуй від їхніх намірів нечесних.


Ненависть розбурхує сварки, але любов прощає всі образи.


Якщо приховуєш ненависть, уста твої брешуть, та справжній дурень той, хто обмовляє інших.


Запальний чинить нерозумно, підступного ж ненавидять усі.


Слова наклепника, мов патока солодка, вони ідуть на найчорніше дно душі.


Царський гнів, немов лева рик, а ласка його, мов роса на траві.


Північний вітер дощ приносить, плітки таємні гнів плодять.


Без дров вогонь згасне, так і сварка без наклепника вщухне.


Сварливий чоловік легко викликає суперечки, а гарячкуватий нагрішить багато.


Коли мудрий іде судитися з дурнем, той свариться, глузує і ніяк не заспокоїться.


лжесвідка, що брехнею дихає, і того, хто поміж рідних та сусідів сіє чвари.


Не поспішай роздратуватись, бо гнів живе у серці дурня.


Усі вони бунтівники запеклі, розносять наклепи по всіх усюдах. Мов мідь позеленіла, мов заіржавіле залізо, вони покриті іржею та брудом.


«Не вір сусідові, не довіряй брату, бо кожен брат — шахрай, а сусід — наклепник.


Усе місто збурилося, і звідусіль збігалися люди. Схопивши Павла, вони витягли його з храму й негайно зачинили браму.


«Прокляття й гіркота на їхніх устах».


Брати і сестри мої, не думайте як діти! В лихому будьте дітьми, але в думках будьте дорослими.


Тож святкуймо нашу Пасху, та не зі старою закваскою злоби й лукавства, а з опрісноками щирості та істини.


Бо я боюся, що коли прийду, то можу знайти вас не такими, як хотілося б мені. І ви знайдете мене не таким, як хотілося б вам. Боюся, що почнуться серед вас чвари, ревнощі, злобливі сутички, суперництво, наклепи, плітки, зухвальство і безладдя.


поклоніння бовванам, чаклунство, ненависть, суперечки, ревнощі, гнів, себелюбство, розбрат, єресі,


Щодо вашого минулого життя, то вас вчили позбавлятися вашої старої суті, яка занепадає від облудних бажань.


Отже, зречіться брехні! «Кожен має бути щирим із ближніми своїми», бо всі ми — частини одного тіла.


«Не грішіть, гніваючись» та позбудьтеся гніву перш, ніж сонце зайде.


Чоловіки, любіть жінок своїх і не будьте суворі з ними.


Тепер же вам слід позбутися всього цього: гніву, люті, злоби, наклепів і соромницьких розмов.


Так само і жінки мають бути гідними поваги. Вони не повинні говорити зле про інших, але мають бути стримані й вірні у всьому.


Опікуну також не можна зловживати вином або бути надто гарячковим; він повинен бути лагідним, миролюбним і не пожадливим до грошей.


Разом із тим вони звикають ледарювати і, ходячи з дому в дім, базікають про що не слід. Вони не тільки стають ледачими, а й розпускають плітки і втручаються в чужі справи.


Завжди уникай нерозумних і безглуздих суперечок, адже сам знаєш, що вони призводять до сварок.


В них не буде любові до інших, вони не вибачатимуть, будуть наклепниками, втратять самовладання, стануть жорстокими ненависниками всього доброго.


Старійшина, як той, кому довірена Божа робота, мусить бути бездоганним, незухвалим, врівноваженим, не повинен бути п’яницею, запальним або корисливим.


Також літніх жінок навчай, щоб вони поводилися, як належить святим людям. Вчи їх не бути пліткарками й не зловживати міцними напоями. Вони повинні навчати інших добру,


Пам’ятайте це, брати і сестри мої: намагайтеся більше слухати, ніж говорити, і не піддавайтеся гніву.


Та якщо серце ваше сповнене гіркої заздрості й себелюбства, то у вас немає підстав вихвалятися, бо це просто приховування брехні за істиною.


Брати і сестри, не судіть одне одного, бо хто лихословить проти свого брата або сестри своєї у Христі, чи осуджує їх, насправді ганьбить і осуджує Закон. А коли людина судить Закон, то вона стає не виконавцем його, а суддєю.


Позбавимося ж усілякої злоби, обману, лицемірства, заздрощів, різного роду наклепів та обмов.


Не вподібнюйтесь Каїну, який належав лукавому і вбив свого брата. За що ж він убив його? Бо вчинки його були лихі, а братові — праведні.


Хто ненавидить віруючого брата свого — вбивця, а ви знаєте, що жоден убивця не матиме вічного життя в собі.


Тоді почув я гучний голос, що линув з неба. Він сказав: «Ось мить перемоги нашого Бога! Прийшли сила і Царство Бога! Його Христос виявив владу Свою! Скинуто того, хто день і ніч звинувачує братів і сестер наших перед Богом.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan