Даниїл 5:21 - Свята Біблія: Сучасною мовою

²¹ Його вигнано було з-поміж людей. Йому дано було розум тварини; він жив серед диких ослів і їв траву, мов та худоба. Тіло його скроплювала роса небесна, доки він не визнав, що Всевишній Бог панує над царствами людей і ставить над ними кого захоче.

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

²¹ І він був вигнаний з-поміж людських синів, і серце його було зрівняне зо звіриним, а пробування його було з дикими ослами. Годували його травою, як волів, а небесною росою зрошувалося його тіло, аж поки він не пізнав, що в людському царстві панує Всевишній Бог, і Він ставить над ним того, кого хоче.

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

²¹ І вилучено його зміж синів людських, серце його стало схоже на зьвіряче, і він жив з дикими ослами; він годувався травою, нїби віл, і на його тїло спадала роса з неба, аж доки він спізнав, що над людським царством царює найвисший Бог, і настановляє над ним, кого хоче.

БІБЛІЯ Сучасний переклад

²¹ Він був відлучений від людей, і серцем уподібнився до тварин, – він жив із дикими ослами, годували його травою, як вола, а його тіло ночами зрошувалось небесною росою, аж поки він не усвідомив, що Всевишній Бог владарює над людським царством, і ставить над ним того, кого захоче.

Даниїл 5:21 Iomraidhean Croise

Йова 39:5

Хто пустить неприрученого віслюка на волю? Хто з нього пута зніме?

Єзекіїла 17:24

Усі польові дерева будуть знати, що Я, Господь, принижую дерево високе й примушую низеньке виростати. Висушую Я дерево зелене й примушую сухе цвісти, так Я, Господь, промовив, і так Я і зроблю».

Даниїл 4:14

Він гукнув дужим голосом: „Зрубай дерево і пообрубуй його гілля, пообривай листя й порозкидай плоди. Хай звірі повтікають з-під нього, а птахи порозлітаються з віття його.

Даниїл 4:17

Це рішення передане з посланцями, святі Ангели оголосили цю постанову, щоб усе живе довідалося, що Всевишній панує над царствами людей і дає їх кому захоче, і ставить над ними найпокірливішого з людей”.

Даниїл 4:22

то ти, о царю, те дерево! Ти став великим і сильним; велич твоя росла, доки не сягнула неба, і влада твоя долинула до віддалених країв світу.

Даниїл 4:25

Тебе виженуть із-поміж людей, і житимеш ти серед диких звірів, ти їстимеш траву, мов та худоба, і скропить тебе роса небесна. Сім пір минуть для тебе, доки ти не визнаєш, що Всевишній панує над царствами людей і ставить над ними кого захоче.

Даниїл 4:26

Наказ лишити пень з корінням означає, що твоє царство буде відновлене для тебе, коли ти визнаєш владу небес.

Даниїл 4:34

Наприкінці того часу, я, Навуходоносор, підвів очі до неба і розум мій повернувся до мене. Тоді я благословив Всевишнього; я хвалив і прославляв Того, Хто живе вічно. Влада його — вічна влада, царство його — від покоління до покоління.

Даниїл 4:35

Усі народи землі не варті нічого. Він робить, що він хоче з силами Небесними й народами земними. Нікому не дано відвести Його руку чи сказати Йому: «Що ти зробив?»

Даниїл 4:37

Тепер я, Навуходоносор, хвалю, шаную і славлю Царя Небесного, бо все, що він робить — правильно, всі Його путі — справедливі. А всіх, хто ходить у погорді, Він може принизити.

Даниїл 5:18

О царю, Всевишній Бог дав твоєму прабатькові Навуходоносору царство, могутність, славу і величність.