Даниїл 4:26 - Свята Біблія: Сучасною мовою

²⁶ Наказ лишити пень з корінням означає, що твоє царство буде відновлене для тебе, коли ти визнаєш владу небес.

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

²⁶ На кінці дванадцяти місяців проходжувався він по царському палацу в Вавилоні.

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

²⁶ Через дванайцять місяцїв, походжаючи по царських горницях в Вавилонї,

БІБЛІЯ Сучасний переклад

²⁶ Через дванадцять місяців, проходжуючись по царському палацу у Вавилоні,

Даниїл 4:26 Iomraidhean Croise

Даниїл 2:18

Він умовив їх благати в Бога Небесного ласки щодо цієї таємниці, щоб він та його друзі не були покарані разом з іншими мудрецями Вавилона.

Даниїл 2:19

Вночі ця таємниця була відкрита Даниїлові у з’яві. Тоді Даниїл прославив Бога Небесного.

Даниїл 2:37

Ти, о царю, цар царів. Бог Небесний дав тобі царство, владу, силу і славу.

Даниїл 4:15

Але хай пень та коріння, скуті залізом та бронзою, лишаються в землі, серед трави польової. Нехай його кропить роса небесна, і хай воно живе разом зі звіриною серед рослин земних.

Даниїл 4:23

Ти, о царю, бачив посланця, святого Ангела, що зійшов з небес і мовив: „Зрубай дерево і знищ його, та лиши пень, скутий залізом і бронзою, серед трави польової, а коріння залиш у землі. Нехай його скроплює роса небесна, хай воно живе, як дикі звірі, доки не минуть для нього сім років”.

Даниїл 4:31

Слова ці ще були на його устах, коли з неба зійшов голос: «Ось що тобі мовиться, царю Навуходоносоре: твоя царська влада відбирається в тебе.

Даниїл 4:37

Тепер я, Навуходоносор, хвалю, шаную і славлю Царя Небесного, бо все, що він робить — правильно, всі Його путі — справедливі. А всіх, хто ходить у погорді, Він може принизити.

Даниїл 5:20

Та коли його серце стало погордливим і жорстоким від пихи, його скинули з царського престолу й позбавили слави.

Даниїл 5:21

Його вигнано було з-поміж людей. Йому дано було розум тварини; він жив серед диких ослів і їв траву, мов та худоба. Тіло його скроплювала роса небесна, доки він не визнав, що Всевишній Бог панує над царствами людей і ставить над ними кого захоче.

Матвія 21:20

Побачивши це, учні здивувалися й запитали: «Як могло дерево вмить всохнути?»

Матвія 5:34

Та кажу Я вам: не кляніться взагалі: ні небом, бо це — престол Божий,

Вiд Луки 15:18

Відразу вирушу до свого батька і скажу йому: „Батьку, я грішний перед Богом і перед тобою; я не гідний більше називатися твоїм сином. Дозволь мені бути одним із твоїх наймитів”.

Вiд Луки 15:21

Син промовив до нього: „Батьку, я грішний перед небом і перед тобою. Я більше не гідний називатися твоїм сином”.