Буття 7:13 - Свята Біблія: Сучасною мовою

¹³ Того ж дня Ной увійшов до ковчега разом зі своїми синами Симом, Хамом та Яфетом, дружиною своєю, а сини зі своїми жінками.

Переклад Р. Турконяка

¹³ У той день Ной, сини Ноя — Сим, Хам і Яфет, і дружина Ноя, а з ним — три дружини його синів увійшли в ковчег.

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

¹³ Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними,

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

¹³ Того дня ввійшов Нояг, Сем, Хам і Яфет, сини Ноягові, і жінка Ноягова і троє жінок синів його з ним у ковчег;

БІБЛІЯ Сучасний переклад

¹³ Саме того дня ввійшов у ковчег Ной, Сим, Хам та Яфет, сини Ноя, його дружина, і з ними три дружини його синів, –

Буття 7:13 Iomraidhean Croise

Буття 10:21

Сим також мав дітей. Він був пращуром Еверових дітей і старшим братом Яфета.

Буття 10:6

Синами Хамовими були Куш, Мицраїм, Пут і Ханаан.

Буття 5:32

Проживши п’ятсот років, Ной мав трьох синів: Сима, Хама та Яфета.

Буття 6:10

Ной мав трьох синів: Сима, Хама та Яфета.

Буття 6:18

У нас же з тобою буде особлива домовленість. Ти зайдеш у ковчег зі своїми синами й з дружиною своєю, і з жінками синів своїх.

Буття 7:1

Тоді Господь Бог сказав Ноєві: «Увійди зі своєю родиною до ковчега, бо Я побачив, що ти один праведний переді Мною серед усіх, хто живе зараз на світі.

Буття 7:14

Всі вони були в ковчезі, а також усякого виду дикі звірі й свійські тварини, усе живе, що плазує по землі, й птаство небесне.

Буття 8:14

На двадцять сьомий день другого місяця земля зовсім висохла.

Євреїв 11:7

Завдяки вірі Ной, попереджений про речі невидимі, послухався Господа і збудував ковчег, тим самим врятувавши свою родину. Своєю вірою він довів, що світ був неправий, і став одним з тих, хто здобув праведність через віру свою.

2 Петра 2:5

Всевишній не помилував й давнього світу, але захистив Ноя, людину, яка проповідувала праведне життя, і ще сімох, коли Він наслав потоп на світ безбожників.

Суддів 21:22

Коли їхні батьки й брати прийдуть до нас скаржитися, ми їм скажемо: „Вибачте їх на нашу поруку, бо не могли дати кожному з них дружину, захоплену в бою. Ви ж, звісно, не могли віддати за них своїх дочок, бо тоді ви були б винні”».