Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Буття 32:10 - Свята Біблія: Сучасною мовою

10 Я не вартий усіх тих щирої любові й вірності, що Ти виявив до мене, слуги Твого. Бо коли я перейшов цю ріку Йордан, то мав лише свою патерицю, а зараз годен мати два стани.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

10 Яків промовив: Боже мого батька Авраама і Боже мого батька Ісаака, Господи, Який сказав мені: Повернися в землю свого народження — і зроблю тобі добро!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

10 І Яків промовив: Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю тобі добре.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

10 Не заробив я нїже всїх тих благ і всієї вірностї тієї, що виявив єси рабові твойму; з палицею бо сією перебрів я сю Йордань, а тепер виріс у два коші.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

10 Після цього Яків промовив: Боже мого батька Авраама і Боже мого батька Ісаака, Господи, Який сказав мені: Повернися у свій край, до своєї родини, а Я допомагатиму тобі!

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Буття 32:10
33 Iomraidhean Croise  

Авраам тоді знову звернувся до Нього: «Оце я наважився говорити з Тобою, Господом моїм, а сам же я порох і зола.


Він промовив: «Господи, Боже господаря мого Авраама, зроби, щоб мені пощастило сьогодні. Змилуйся над господарем моїм Авраамом.


Він промовляв: «Благословен Господь, Бог господаря мого Авраама. Він не відмовив у милості Своїй і вірності моєму господареві. Він привів мене до оселі, де мешкають родичі мого господаря».


І Господь стояв над ними, і Він мовив: «Я Господь, Бог твого пращура Авраама і Бог Ісаака. Я дам тобі землю, на якій оце ти лежиш, тобі та твоїм нащадкам.


І послухай. Я з тобою і захищатиму тебе, хоч би куди ти йшов. Я приведу тебе знову на цю землю, бо не залишу тебе, доки не виконаю того, що обіцяв тобі».


Отже, Яків став дуже і дуже багатим. І мав він великі отари, слуг і служниць, верблюдів і ослів.


Тоді Господь сказав Якову: «Вертайся до тієї землі, де жили твої прабатьки, до свого народу. Я буду з тобою».


Я маю худобу, ослів, овець, слуг і служниць. Я послав поперед себе, щоб сповістити про це тобі, господарю мій, і щоб знайти милість у твоїх очах”».


Яків дуже злякався й занепокоївся. Він поділив людей, що були з ним, дрібну і велику худобу, а також верблюдів на дві групи.


Давид пішов у Маганаїм, Авесалом же перейшов через Йордан з усіма ізраїльтянами.


Тоді цар Давид зайшов, сів перед Господом і мовив: «Хто я такий Тобі, мій Володарю, Господи? Чому Ти зробив мене й мій дім таким важливим?


Людина віддана не схибить з обраного шляху, зміцниться той, у кого чисте є сумління.


Хоча початок твій був дріб’язковий, зате майбутнє матимеш заможне.


Кажу я Господу: «Ти — мій Володар. Благословення все моє — від Тебе!»


Готує мої руки Він до бою, дає їм силу найтугіший лук напнуть.


Даруй цареві довголіття, щоб жити йому із роду в рід.


«Хто є той син людський, що Ти про Нього пам’ятаєш, хто є той чоловік, котрого помічаєш Ти?»


Вони ідуть через долину Бака і воду п’ють з оаз, наповнених осінніми дощами.


До того, хто Його боїться, вже близьке спасіння, щоб Його Слава оселилась в нашім краї.


А путь праведного, як зоря ясна, що розгоряється все дужче, аж доки день не настане.


Я вигукнув: «О горе мені! Я приречений! Бо не настільки чистий я, щоб із Богом розмовляти. І живу я серед народу, який теж не настільки чистий, щоб з Богом говорити, але очі мої бачили царя, Господа Всемогутнього».


Я вам повідаю про доброту Господню, про справи, за які Його оспівавути слід. Я повідаю про все, що нам Господь зробив: милосердя й доброту до роду Ізраїля, які Він виявив, піклуючись про нас.


Ти Якову вірний будеш і Аврааму явиш Свою ласку, як присягнувся нашим пращурам за давніх ще часів.


Так само й з вами: коли ви виконали те, що вам було доручено, скажіть собі: „Ми слуги, котрі не заслуговують ніякої подяки. Ми лише виконували свій обов’язок”».


Побачивши це, Симон-Петро припав до Ісусових колін і вигукнув: «Залиши мене, Господи, бо я чоловік грішний!»


Я хвалився, як нерозумний, але ви самі спонукали мене це робити. Це вам слід було хвалити мене, бо я ні в якому разі не нижчий від тих ваших «великих апостолів», навіть якщо я нічого не вартий.


Тож пам’ятай Господа Бога твого, бо Він Той, Хто дає тобі силу, щоб здобути багатства, тож сьогодні Він може дотриматись Своєї Угоди, яку Він уклав з предками твоїми.


Також і ви, молодь, будьте слухняні старійшинам. Всі ви повинні покірливо ставитися одне до одного, бо «Бог противиться пихатим, але ж Він дарує благодать покірним».


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan