Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




Буття 3:19 - Свята Біблія: Сучасною мовою

19 Добуватимеш хліб у поті лиця свого, аж доки не помреш і не станеш знову землею. Бо створений був із неї. Через те, що зробив Я тебе з пороху земного, станеш знову ним, коли помреш».

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

19 У поті свого чола їстимеш свій хліб, доки не вернешся в землю, з якої ти був узятий, адже ти — земля, — і в землю відійдеш.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

19 У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

19 І дав чоловік жіньцї своїй імя Ева: бо вона мати всїх живих.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

19 У поті свого чола їстимеш свій хліб, доки не повернешся в землю, звідки ти був узятий. Бо ти – порох, і до пороху вернешся.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




Буття 3:19
33 Iomraidhean Croise  

Авраам тоді знову звернувся до Нього: «Оце я наважився говорити з Тобою, Господом моїм, а сам же я порох і зола.


Тоді Господь Бог зліпив людину з пороху земного і вдихнув у неї через ніздрі життя. І став той чоловік живою істотою.


«Я чужинець і живу серед вас. Дайте мені клаптик землі для цвинтаря, щоб я міг поховати свою померлу».


Земля родитиме терни та бур’яни для тебе. І їстимеш ти дикі польові рослини.


Тож проживши загалом дев’ятсот тридцять років, Адам помер.


І сказав: «З’явився голим я у світ із лона материнського, голим і повернусь туди. Господь дав, Господь і забрав. Благословенне будь ім’я Господнє!»


Благаю пам’ятати, що з глини Ти мене зліпив, тож раптово, не перетворюй Ти мене на глину знов.


І навіть після того, як залишу я це тіло, як зотліє моя шкіра, я побачу Бога.


Ці двоє разом ляжуть в домовину, і знайдеться пожива червам.


то разом зникла б плоть уся, і чоловік на порох обернувся.


А що вже говорить про тих, хто мешкає у глиняних хатах, де замість підмурівка — порох? Як тую міль, їх Бог крушить.


Він пам’ятає, як створив нас, ми ж бо — порох.


Виходять потім люди працювати і пораються дотемна.


Але коли ховаєш Ти від них лице, вони лякаються, повітря їм бракує, втрачають сили й гинуть, ось вони вже порох.


Вставати рано і лягати пізно, аби на хліб щоденний заробити — марно. Господь Своїм улюбленцям дає поспати.


Відвагу і надію втратив я, немовби стік водою, як розійшлись кістки. І розтопилось серце, наче віск в мені.


Чому? Бо Господу належить царство, правитель над всіма народами — Господь!


Ще гори народитися не встигли, землі простори ще не сотворились, а ти вже Богом був. Ти завжди існував і жити вічно будеш, Боже!


Хто збочує із мудрого шляху, спочине в товаристві мертвяків.


Я себе дослідженню й вивченню мудрості віддав: всього того, що відбувається під небесами. Тяжкий це тягар, який Господь поклав на людину!


Який з тяжкої праці зиск людині, що все життя трудиться невтомно?


Повернеться у землю порох, звідки вийшов, а дух життєвий вернеться до Бога, звідки вийшов.


Усім шлях в одне й те саме місце. Усі народжуються з пороху і туди й підуть.


Людина з лона материнського виходить гола, такою йде і в потойбічний світ. Нічого з того, що надбав трудяга за життя, в руках не понесе в могилу.


Безліч тих, що сплять у поросі земному, прокинуться, дехто на вічне життя, інші — на ганьбу й вічний сором.


Той перший чоловік вийшов із землі і був земним. Другий прийшов з Неба.


Хто крав, нехай більше не краде. Краще працювати й зробити щось корисне, щоб поділитися тим з нужденними.


Браття і сестри, я знаю, що ви пам’ятаєте наш тяжку працю. Ми працювали день і ніч, щоб нікого з вас не обтяжувати, проповідуючи вам Добру Звістку Божу.


Отож, коли були з вами, ми наставляли вас таким правилом: «Хто не працює, той не їсть».


Доля людей — померти один раз, і після цього постати перед Судом.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan