Буття 26:31 - Свята Біблія: Сучасною мовою

³¹ Вранці вони повставали раненько й дали обіцянку один одному. Ісаак відіслав їх, і ті пішли собі з миром.

Переклад Р. Турконяка

³¹ А вставши вранці, дали клятву один одному, і Ісаак випроводив їх, і вони відійшли від нього безпечні.

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

³¹ А рано вони повставали, і присягли один одному. І відіслав їх Ісак, і вони пішли від нього з миром.

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

³¹ І вставши вранцї, клявся один одному; і відпустив їх Ізаак, і пійшли від його з миром.

БІБЛІЯ Сучасний переклад

³¹ А вставши вранці, присягнули один одному. Тож випроводив їх Ісаак, і вони пішли від нього з миром.

Буття 26:31 Iomraidhean Croise

Буття 14:22

І відповів Аврам содомському цареві: «Я тут клянуся Господом Богом Всевишнім, Творцем неба і землі,

Буття 19:2

Тоді промовив: «Прошу вас, володарі мої, не цурайся завітати до оселі слуги вашого. Переночуєте, обмиєте ноги, а вранці встанете й рушите далі». Ангели відповіли йому: «Ні, ми ночуватимемо на майдані».

Буття 21:14

Авраам устав раненько, взяв хліба й бурдюк води і дав Аґар. Поклавши все це їй на плечі, він відіслав її разом з хлопчиком. І пішла вона мандрувати через пустелю до Беершеби й заблукала.

Буття 21:23

Тож поклянись мені перед Богом, що ти не зрадиш ні мене, ні дітей моїх, ані нащадків. Будеш милостивий до мене, як я до тебе. Поклянись, що будеш відданий тій землі, на якій живеш».

Буття 21:27

Авраам привів вівцю та худобину й дав їх Авімелехові. І уклали вони удвох угоду.

Буття 22:3

Рано вранці Авраам устав, осідлав свого віслюка, взяв з собою двох своїх слуг і сина Ісаака. Авраам наколов дров для спалення і рушив до того місця, куди Бог звелів.

Буття 25:33

Але Яків наполягав: «Спершу присягни, що поступишся мені своїм первородством!» Тож Ісав присягнув і продав Якову своє право первородства.

Буття 26:32

Того ж дня Ісаакові слуги прийшли до нього й сповістили, що вони викопали криницю, словами: «Ми знайшли воду!»

Буття 31:44

Тож давай укладемо з тобою Угоду. І хай буде свідок між нами».

Буття 31:55

Прокинувшись рано вранці наступного дня, Лаван поцілував своїх онуків і дочок на прощання, благословив їх і подався додому.

Євреїв 6:16

Звісно, коли люди клянуться, вони клянуться кимось величнішим, ніж вони самі. Клятва стає підтвердженням істинності сказаного й кладе край суперечці.

1 Самуїла 14:24

Ізраїльтяни були дуже пригнічені того дня. Ізраїльтяни почувалися недобре, бо дуже зголодніли. Це сталося тому, що Саул зв’язав їх присягою: «Хто з’їсть хоч крихту до заходу сонця, доки я не помщуся ворогам, той буде проклятий». Тому жоден воїн не мав ані крихти в роті цілий день.

1 Самуїла 20:3

Але Давид йому на це навіть присягнувся: «Твій батько дуже добре знає, що я знайшов прихильника в тобі, тож думає: „Йонатан не повинен знати цього, інакше він засумує, але присягаюся життям Господа, твоїм життям присягаюся, що між мною та смертю лише один крок”».

1 Самуїла 30:15

Давид запитав його: «Ти можеш мене провести до цих грабіжників?» Той відповів: «Заприсягнися перед Богом, що не вб’єш мене, що не передаси мене хазяїну, тоді я приведу тебе до них».