Буття 21:16 - Свята Біблія: Сучасною мовою

¹⁶ Вона відійшла й сіла на відстані, щоб не бачити, як помирає хлопчик. Аґар промовила: «Не можу я дивитися, як помирає дитина без води».

Переклад Р. Турконяка

¹⁶ і, відійшовши, сіла напроти нього десь на відстані пострілу з лука, і сказала: Щоб не бачити мені смерті мого хлопця. Вона сиділа напроти нього, а хлопець закричав і заплакав.

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

¹⁶ І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

¹⁶ Відойшовши ж сїла навпроти його віддалеки, як би дострелити з лука; каже бо: Нехай не бачу смерти дитини моєї. І седїла навпроти його, та й заголосила.

БІБЛІЯ Сучасний переклад

¹⁶ вона відійшла, сіла навпроти десь на відстані пострілу з лука й сказала: Не можу бачити, як вмирає дитина. Щойно сіла неподалік, як закричав, плачучи хлопчина.

Буття 21:16 Iomraidhean Croise

Буття 21:15

Коли вода в бурдюку скінчилася, Аґар посадила дитину під кущ.

Буття 27:38

Ісав запитав батька: «Невже в тебе лиш одне благословення, мій батьку? Благослови й мене, мій батьку!» Ісав підвищив голос і заплакав.

Буття 29:11

Яків поцілував Рахиль і голосно заплакав.

Буття 44:34

Бо як же я піду до свого батька, якщо хлопця не буде зі мною? Я боюся побачити страждання мого батька».

1 Царів 17:12

Вона відповіла: «Клянусь тобі: так само, як і те, що Господь твій Бог живий, я не маю хліба, лише пригорщу борошна у жбані та трохи оливи у глечику. Я збираю хмиз, щоб узяти додому й приготувати поживу для себе й мого сина, щоб з’їсти й померти».

1 Царів 3:26

Та жінка, син якої був живий, сповнилася жалю до нього і сказала цареві: «Будь ласка, володарю мій, віддай їй живу дитину! Не вбивай її!» Але інша сказала: «Ні я, ні ти не матимемо його. Розділіть його надвоє!»

Книга Естер 8:6

Бо як я можу витримати, коли бачу, яке лихо спіткало мій народ? Як я можу пережити, коли бачу винищення свого роду?»

Ісаї 49:15

Господь сказав: «Хіба забути жінка може дитинча своє, чи може не жаліть дитя, що народила? Якби вона й могла забути, то Я повіки не забуду.

Єремії 6:26

О, дорогий народе, одягнися в рам’я, і попелом себе посип в знак суму. Тужи, мов твій єдиний син помер, і гірко голоси, бо руйнівник прийде.

Амоса 8:10

Перетворю Я ваші свята на жалобу, пісні перетворю на голосіння. Я кожного вдягну в вереття і облисіє кожна голова. Зроблю Я так, що ви тужитемете, наче за єдиним сином, і вечір того дня буде повен гіркоти».

Захарії 12:10

Я виллю на дім Давида й мешканців Єрусалима дух ласки й молитви, і вони дивитимуться на Мене як на Того, Кого вони простромили, і тужитимуть за Ним як за єдиним сином, гірко побиватимуться, як за первістком.

Вiд Луки 15:20

І підвівшись, він подався до свого батька. Батько ще здалеку побачив, що він наближається, і сповнився милосердя до нього. Він побіг назустріч синові, обняв його й поцілував».

Суддів 2:4

Коли Ангел Господній промовив ці слова, звернені до всіх ізраїльтян, то люди вголос розридалися.

Книга РУТ 1:9

І нехай Господь дасть змогу кожній із вас знайти чоловіка й добрий дім». Тоді Наомі поцілувала їх. Обидві розридалися.

1 Самуїла 24:16

Коли Давид скінчив говорити, Саул запитав: «Це твій голос, Давиде, сину мій?» — і зразу ж заридав у голос.

1 Самуїла 30:4

Давид з воїнами почали оплакувати рідних, доки вже сил не зосталося тужити.