Буття 21:10 - Свята Біблія: Сучасною мовою

¹⁰ І вона сказала Авраамові: «Прожени геть цю рабиню з хлопцем, бо її син не повинен стати спадкоємцем разом із моїм Ісааком».

Переклад Р. Турконяка

¹⁰ і сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не отримає спадку разом з моїм сином Ісааком.

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

¹⁰ І сказала вона Авраамові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком.

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

¹⁰ Каже Авраамові: Прожени сю рабиню й сина її; не наслїдувати ме бо син рабинї сієї з моїм сином Ізааком.

БІБЛІЯ Сучасний переклад

¹⁰ і сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не стане спадкоємцем разом із моїм сином Ісааком.

Буття 21:10 Iomraidhean Croise

Буття 17:19

Бог відповів: «Ні. Твоя дружина Сарра народить тобі сина, і назвеш ті його Ісааком. Я укладу з ним і з його нащадками Мою Угоду. І вона буде навік.

Буття 17:21

Але Угоду Я укладу з Ісааком, якого Сарра народить тобі в цей час наступного року».

Буття 20:11

Авраам відповів: «Я подумав, що немає страху перед Богом у цій землі і що мене можуть убити за мою дружину.

Буття 22:10

Тоді Авраам простягнув руку й вийняв ножа, щоб убити свого сина.

Буття 25:19

Ось родовід Ісаака, Авраамового сина. Авраам був Ісааковим батьком.

Буття 25:6

Він також роздав подарунки синам своїх наложниць, і ще за свого життя відіслав їх від свого сина Ісаака у східні землі.

Приповiстi 22:10

Вижени насмішника, то й сварка стихне, і сутяги, й образи вщухнуть.

Матвія 22:13

Тоді цар наказав своїм слугам: „Зв’яжіть йому руки й ноги та й киньте у темряву, де тільки ридання і скрегіт зубів від болю.

Вiд Iвана 8:35

Раб не житиме вічно в родині господаря, але Син завжди залишатиметься з сім’єю.

Галатів 3:18

Тож якби благословення Боже залежало від Закону, то не було б воно засновано на обітниці. Бог же дарував його Авраамові через обітницю.

Галатів 4:7

Тож якщо ви більше не раби, а діти Господа, то Бог також зробив вас Своїми спадкоємцями.

1 Петра 1:4

Це надія на нетлінну, непорочну, нев’янучу спадщину, що чекає нас на небесах.

1 Івана 2:19

Ці вороги вийшли з нашого кола, але насправді до нас не належать, бо якби вони до нас належали, то серед нас би й зосталися. Але вони пішли, і це свідчить про те, що насправді ніхто з них до нас не належить.

Суддів 11:2

Дружина його народила йому ще синів, і коли ті її сини стали дорослі, вони вигнали Єфту. Вони сказали йому: «Ти не матимеш спадщини в батьківській родині, бо ти син іншої жінки».