2 Царів 4:20 - Свята Біблія: Сучасною мовою

²⁰ Після того, як слуга підняв хлопчика й відніс його до неньки, хлопець до обіду посидів у неї на колінах та й помер.

Переклад Р. Турконяка

²⁰ І він відніс його до його матері, і до полудня той спав на її колінах, і помер.

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

²⁰ І той поніс його, і приніс його до його матері. І сиділо воно на її колінах аж до полудня, та й померло...

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

²⁰ І взяв той хлопя та й одвів до матері. І седїло воно до самих обід на колїнах у її, й вмерло.

БІБЛІЯ Сучасний переклад

²⁰ І коли той заніс хлопчину до його матері, він до полудня сидів на її колінах, після чого помер.

2 Царів 4:20 Iomraidhean Croise

Буття 22:2

Бог мовив: «Візьми свого єдиного сина, якого ти любиш, Ісаака, і йди з ним до землі Морії. Там принесеш його в жертву спаленням на горі, яку Я назву тобі».

Буття 37:3

Ізраїль (тобто Яків) любив Йосипа над усіх своїх синів, бо той був сином його старості. Ізраїль подарував Йосипу гарний різнобарвний плащ.

Буття 37:5

Якось Йосипові приснився сон, і він розповів про нього своїм братам. Після цього брати його ще тяжче зненавиділи.

1 Царів 17:17

Через деякий час син цієї жінки, господарки дому, захворів. Йому ставало все гірше й гірше, і зрештою він перестав дихати.

2 Царів 4:19

«Моя голова! Моя голова!» — поскаржився хлопчик батькові. Батько звелів слузі: «Віднеси його до матері».

2 Царів 4:21

Вона піднялася нагору й поклала його на ліжко Божого чоловіка, причинила двері й пішла.

Ісаї 49:15

Господь сказав: «Хіба забути жінка може дитинча своє, чи може не жаліть дитя, що народила? Якби вона й могла забути, то Я повіки не забуду.

Ісаї 66:13

Я вас втішатиму, як мати втішає дитину. Ви знайдете в Єрусалимі щастя».

Вiд Луки 7:12

Коли Він підійшов до міських воріт, звідти виносили мертвого. То був єдиний син у матері, ще й вдови. Чимало мешканців міста йшло за нею.

Вiд Iвана 11:14

Тоді Ісус відверто мовив: «Лазар помер.

Вiд Iвана 11:3

Сестри послали переказати Ісусу: «Господи, Твій близький друг хворіє».

Вiд Iвана 11:5

Ісус любив і Марту, і сестру її, і Лазаря.