Biblia Todo Logo
Bìoball air-loidhne

- Sanasan -




2 Царів 22:19 - Свята Біблія: Сучасною мовою

19 „Оскільки серце ти маєш чутливе і змирився ти перед Богом, як почув, що Він говорить про це місце та його жителів, за те, що ти розірвав своє вбрання й плакав переді Мною, Я почув тебе,

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Переклад Р. Турконяка

19 Тому що зм’якло твоє серце, і ти впокорив себе перед Господом, коли ти почув, що Я сказав про це місце та проти тих, хто живе в ньому, щоби бути на знищення і на прокляття, і ти роздер свій одяг і заплакав переді Мною, і Я почув! — каже Господь.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

19 За те, що зм’якло твоє серце, і ти впокорився перед Господнім лицем, коли почув, що Я говорив про це місце та про мешканців його, що вони стануть спустошенням та прокляттям, і що ти роздер шати свої та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, говорить Господь.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

19 Що твоє серце помякшало й ти впокорився перед Господом, як почув єси, що я висказав проти сього місця й осадників його, що вони викличуть страх і прокляттє, та що роздер єси одежу на собі й плакав передо мною, за се й я вислухав тебе, - говорить Господь.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac

БІБЛІЯ Сучасний переклад

19 Оскільки ж твоє серце пом’якшало, й ти впокорився перед Господом; почувши, що Я сказав про це місто та про його мешканців, які стануть жахом для інших людей і прокляттям ти, розідравши свої шати, заплакав переді Мною, то Я почув тебе, – говорить Господь.

Faic an caibideil Dèan lethbhreac




2 Царів 22:19
44 Iomraidhean Croise  

«Ти помітив, як Агав скромно поводиться переді Мною? Оскільки він поводить себе так скромно, Я зараз не нашлю на нього лихо, але син його постраждає за Агавови гріхи».


Тоді Ісая, син Амоса, послав таку звістку Езекії про те, що Господь, Бог Ізраїлю, мовить: «Оскільки ти молився Мені щодо царя ассирійського Сеннахерива,


«Повернися й скажи Езекії, царю Мого народу, про те, що говорить Господь Бог твого пращура Давида: „Я почув твою молитву й побачив твої сльози. Я тебе зцілю, і третього дня ти піднімешся у храм Господній.


Коли цар почув слова книги Закону, він розірвав на собі одяг.


Тоді Езекія розкаявся в погорді серця свого, покаялися й люди Єрусалима. Ось чому гнів Господній упав на них у дні правління Езекії.


У розпачі він благав милості у Господа Бога свого і вельми змирився перед Богом батьків своїх.


Його молитва і те, як Бог був зворушений Його покаянням, а також усі його гріхи й зради, усі місця, де він будував узвишшя і встановлював стовпи Ашери та бовванів до того, як він змирився, записані в Літописах Провидців.


Але на відміну від свого батька Манассії, він не змирився перед Господом, і тим самим Амон збільшив свою провину.


„Оскільки серце ти маєш чутливе і змирився ти перед Богом, як почув, що Він говорить про це місце та його жителів, за те, що ти змирився переді Мною і розірвав своє вбрання й плакав у присутності Моїй, Я почув тебе.


Поки Езра молився і сповідався, плакав і падав долілиць перед храмом Бога, великий натовп ізраїльтян: чоловіки, жінки та діти — зібралися навколо нього. Ці люди теж плакали вголос.


Як почув я ті слова, то сів і заплакав. І журився багато днів. Я постився й молив Бога Небесного.


Отож Неемія, який був намісником, та священик і учитель Езра і левити, що розтлумачували, звернулися до людей: «Цей день є святим для Господа, вашого Бога. Не будьте в печалі, не плачте», — бо усі плакали, коли чули слова Закону.


Тремчу увесь від поклоніння й страху, адже Твої накази щиросердо я сприймаю.


Моє лице рясними сльозами вмите від того, що не коряться Твоїм наказам люди.


О мій Володарю! Відкриються мої вуста, Тебе вславляючи, полине пісня.


Всеспалення пожертв не так вже й потребуєш, насправді мила Тобі жертва — каяття наше. Ти не відринеш упокорене, смиренне серце!


Отже, Мойсей та Аарон прийшли до фараона й сказали йому: «Так говорить Господь, Бог євреїв: „Доки не впокоришся? Відпусти Мій народ, щоб він міг служити Мені.


Послухайте Мене, непоступливі й далекі від справедливості.


Ось що каже Бог, піднесений високо, життя Якого вічне, а ім’я — святе: «Живу Я високо, в святому місці зі зламаними і сумирними людьми, щоб дати новий поштовх духу присмирілих, щоб оживити зламаних людей серця.


Адже Я сам усе створив, усе довкруги». Каже Господь: «Але Я потурбуюся про бідних і смиренних, які тремтять, зачувши Моє слово і які Мене шанують.


Послухайте, що каже Господь, почуйте усі, хто тремтить від Його слова: «Ваші брати, що вас ненавидять і відсахнулися від вас. Оскільки ви Мене шануєте, вони сказали: „Нехай Господь проявить Свою славу і порятує вас, щоб ми змогли побачить вашу радість! Та на них ганьба чекає”».


Як не послухаєтесь ви Мене, Я буду потай плакати через зухвалість вашу. Гіркі сльози буду лить, вони з очей моїх тектимуть, адже Господнє стадо буде захоплено в полон.


Ось чому Єремія каже народу Юдеї: «Хай мої очі ллють сльози щодня і щоночі невпинно. Я плачу, бо тяжке нещастя спіткало невинну дочку Мого народу, бо так болить йому та невигойна рана.


тоді зроблю Я з домом цим те ж, що зробив з Шило й перетворю це місто на прокляття для всіх народів землі”».


Коли Михей переповів їм усе, що чув він, коли Варух читав людям сувій,


Ні цар, ні його слуги, які чули ці слова, не злякалися й не подерли одяг свій.


Господь не може більше терпіти лихі ваші вчинки й гидоту, що накоїли ви. Тож і стала земля ваша безлюдною, нікчемною та проклятою, як зараз.


Чом в голові моїй води не повно? Чом око моє не джерело сліз? Тоді б я міг щоденно і щоночі плакати за тими із моїх людей, кого понищено було.


Він сказав йому: «Пройди по всьому Єрусалиму і постав знак на чолах тих, хто сумує та тужить через усю мерзоту, що чиниться в місті».


Господь сказав тобі, о чоловіче, що є добре й чого Господь від тебе вимагає: чинити справедливо, любити милосердя й жити у покорі Богу.


Якраз тоді прийшов один із синів Ізраїлю і привів братам своїм мидіанку на очах Мойсея і всього народу Ізраїлю, що плакав при вході до намету зібрання.


Коли Ісус під’їхав до Єрусалиму й, побачивши місто, Він заплакав і промовив: «Якби ж ти сьогодні знало, що тобі може принести мир! Та зараз це приховано від очей твоїх.


побачать усю землю, спалену сіркою і сіллю, це буде місце, де нічого посіяти, ніщо не росте, ніщо не сходить, як у Содомі й Ґоморрі, Адмі й Цевоїмі, знищених Господом у вогні його й люті,


Тоді всі ізраїльтяни, все військо, піднялися й прийшли до Бетела. Вони сиділи там і плакали, і молили Господа. Вони постилися весь день аж до вечора. А потім принесли Господу жертву всеспалення і мирну пожертву.


А потім Давид посоромився, що відтяв шматок його плаща.


Lean sinn:

Sanasan


Sanasan