2 Царів 22:11 - Свята Біблія: Сучасною мовою

¹¹ Коли цар почув слова книги Закону, він розірвав на собі одяг.

Переклад Р. Турконяка

¹¹ І сталося, коли почув цар слова Книги закону, то роздер свій одяг.

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

¹¹ І сталося, як цар почув слова Книги Закону, то роздер свої шати...

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

¹¹ Почувши царь слова книги закону, роздер одежу на собі.

БІБЛІЯ Сучасний переклад

¹¹ Коли ж цар вислухав слова із Книги Закону, сталося так, що він роздер свої шати.

2 Царів 22:11 Iomraidhean Croise

Буття 37:34

І розірвав Яків на собі одяг, бо був у великому сумі, а потім одягнувши волосяницю на стегна, багато днів горював за своїм сином.

2 Царів 22:10

Тоді писар Шафан повідомив цареві: «Гилкія, священик, дав мені книгу». І тут же, в присутності царя, почав з неї читати.

2 Царів 22:19

„Оскільки серце ти маєш чутливе і змирився ти перед Богом, як почув, що Він говорить про це місце та його жителів, за те, що ти розірвав своє вбрання й плакав переді Мною, Я почув тебе,

2 Хронік 34:19

Коли цар почув слова Закону, він роздер на собі вбрання.

Псалми 119:120

Тремчу увесь від поклоніння й страху, адже Твої накази щиросердо я сприймаю.

Ісаї 66:2

Адже Я сам усе створив, усе довкруги». Каже Господь: «Але Я потурбуюся про бідних і смиренних, які тремтять, зачувши Моє слово і які Мене шанують.

Єремії 36:16

Коли вони все почули, то перелякано перезирнулися. І сказали вони Варуху: «Ми, безумовно, передамо все це царю».

Єремії 36:24

Ні цар, ні його слуги, які чули ці слова, не злякалися й не подерли одяг свій.

Йоіла 2:13

Серце роздеріть своє, а не вбрання». До Господа, до Бога вашого верніться, бо Він благий, і милосердний Він, терплячий і величний у любові, готовий кару переглянути для вас.

Амоса 2:4

Ось що Господь говорить: «За численні злочини Юдеї Я не стримаю Свого гніву проти неї, бо її народ відмовився підкорятися закону Господа, і не дотримувався Його настанов. Лжебоги, за якими ходили її батьки, збили їх з путі Божої (праведної).

І.Навина 7:6

І розірвав тоді Ісус на собі одяг, і впав долілиць перед ковчегом Заповіту Господнього, і пролежав так до вечора разом зі старійшинами Ізраїлю. І посипали вони голову попелом в ознаку глибокого суму.