2 Царів 2:2 - Свята Біблія: Сучасною мовою

² Ілля сказав Еліші: «Залишайся тут, Господь послав мене в Бетел». Проте Еліша відповів: «Присягаюся життям Господа і твоїм життям, що я не залишу тебе». От вони й пішли в Бетел.

Переклад Р. Турконяка

² І сказав Ілля Елісеєві: Перебувай тут, бо Господь мене послав аж у Ветиль. Та Елісей сказав: Нехай живе Господь, і нехай живе твоя душа, не залишу тебе! І вони прийшли до Ветиля.

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

² І сказав Ілля до Єлисея: Сиди тут, бо Господь послав мене аж до Бет-Елу. Та Єлисей відказав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе! І зійшли вони до Бет-Елу.

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

² І сказав Ілия до Елисея: Зостанься тут, бо Господь послав мене в Бетель. Та Елисей відказав: Так певно, як Господь живе, не покину тебе. От і пійшли вони в Бетель.

БІБЛІЯ Сучасний переклад

² Ілля сказав Єлисею: Залишайся тут, оскільки Господь мене посилає в Бетель. Але Єлисей відповів: Як живий Господь, і як живий ти, я не залишу тебе! І вони пішли до Бетеля.

2 Царів 2:2 Iomraidhean Croise

Буття 28:19

І назвав він те місце Бетел. А раніше воно звалося Луз.

1 Царів 12:28

Поспитавши поради, цар виготовив двох золотих тельців. Він сказав народу: «Це занадто для вас — ходити в Єрусалим. Ось твої боги, о Ізраїлю, які вивели вас із Єгипту».

1 Царів 12:29

Одного він установив у Бетелі, а другого — в Дані.

1 Царів 12:33

Тож цар Єровоам встановив свою власну дату святкування для ізраїльтян. Це був п’ятнадцятий день восьмого місяця. Він вирушив до Бетела, щоб принести пожертви й спалити запашне куріння на вівтарі, який він спорудив.:

2 Царів 2:23

Звідти Еліша попрямував до Бетела. По дорозі кілька юнаків вийшли з міста й почали глузувати з нього: «Гей ти, лисий, іди сюди. Йди-но сюди, ти, лисий».

2 Царів 2:4

Потім Ілля сказав йому: «Залишайся тут, Елішо. Господь послав мене до Єрихона». Але той відповів: «Присягаюся життям Господа і твоїм життям, що я тебе не залишу». Так вони й вирушили до Єрихона.

2 Царів 2:6

Потім Ілля звернувся до нього: «Залишайся тут, Господь послав мене до Йордану». Еліша знову не погодився: «Присягаюся життям Господа і твоїм життям, що я тебе не залишу». От вони й пішли далі вдвох.

2 Царів 4:30

Але мати того хлопчика промовила: «Присягаюся життям Господа й твоїм життям, що я не піду без тебе». Еліша підвівся й пішов з жінкою.

Єремії 4:2

Й коли ти присягатимешся Господом, й робитимеш це чисто, щиросердно й чесно, тоді народи Він благословить, й вони хвалитимуться тим, що сотворив Господь».

1 Івана 2:19

Ці вороги вийшли з нашого кола, але насправді до нас не належать, бо якби вони до нас належали, то серед нас би й зосталися. Але вони пішли, і це свідчить про те, що насправді ніхто з них до нас не належить.

1 Самуїла 1:26

Тоді Ганна звернулася до нього з такими словами: «О мій господине! Я та сама жінка, що якось стояла поряд з тобою й молилася Господу.

1 Самуїла 17:55

Коли Саул побачив, як Давид ішов назустріч филистимлянину, він спитав Авнера, який командував військом: «Авнере, чий син той юнак?» Авнер відповів: «Присягаюся твоїм життям, царю, я не знаю його».

1 Самуїла 25:26

Тепер, мій володарю, як Господь живий, оскільки Господь утримав тебе від кровопролиття й помсти твоїми власними руками, то й ти живеш, нехай усі твої вороги та всі ті, хто збирається нашкодити тобі, моєму володарю, будуть схожі на Навала.