2 Самуїла 3:35 - Свята Біблія: Сучасною мовою

³⁵ Потім усі прийшли до Давида й почали його умовляти щось з’їсти. Але Давид заприсягнувся, мовивши: «Нехай Господь якнайсуворіше обійдеться зі мною, якщо я візьму хоч крихту хліба, будь-що до заходу сонця!»

Переклад Р. Турконяка

³⁵ І прийшов увесь народ вмовити Давида їсти хліб, коли ще був день, та Давид поклявся, кажучи: Це нехай учинить мені Бог, і це додасть, коли до заходу сонця скуштую хліба чи будь-чого!

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

³⁵ І прийшов увесь народ, щоб намовити Давида покріпитися хлібом ще того дня, та присягнув Давид, говорячи: Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо я перед заходом сонця скуштую хліба або чогобудь!

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

³⁵ Ще був ясний день, як прийшов люд силувати Давида, щоб чого небудь попоїв. Давид же заклявсь: Щоб менї Господь те й те вдїяв та ще й причинив, коли їсти му хлїб або що небудь, покіль зайде сонце!

БІБЛІЯ Сучасний переклад

³⁵ І коли весь озброєний люд, ще за дня зібрався, вмовляючи Давида, аби він щось з’їв, то Давид присягнувся, говорячи: Нехай так і так учинить зі мною Бог, та ще й додасть, якщо я до заходу сонця скуштую хліба або щось інше!

2 Самуїла 3:35 Iomraidhean Croise

2 Самуїла 1:12

Вони тужили й голосили, вони постилися аж до вечора, оплакуючи Саула та його сина Йонатана, військо Господнє, дім Ізраїлю, оскільки вони полягли в бою.

2 Самуїла 12:17

Коли старші домашні оточили його, намагаючись підняти з землі, він відмовився підвестися, не їв з ними.

2 Самуїла 3:34

Не зв’язані були у тебе руки, і ноги не закуті у кайдани. Ти впав, як гинуть від руки неправедних людців». Увесь народ знову заголосив над ним.

2 Самуїла 3:36

Увесь народ довідався про це і був утішений. Справді, все що робив цар, їх втішало.

2 Самуїла 3:9

Нехай Бог прокляне Авнера, якщо не виконаю для Давида те, що Господь пообіцяв йому,

1 Хронік 10:12

тоді усі хоробрі чоловіки пішли й забрали тіла Саула та його синів і принесли назад у Явеш. Потім вони поховали їхні останки під дубом у Явеші і постилися протягом семи днів.

Єремії 16:7

Люди не поділяться з ними їжею поминальною, і не подадуть їм келих, щоб утішити в смерті батька й матері.

Єзекіїла 24:17

Тихо стогни, не сумуй за мертвою. Не розвивай свій тюрбан, не знімай сандалії на, не ховай вуса й не їж жалобних страв».

Єзекіїла 24:22

І ви робитимете так, як я зробив. Ви не закриватимете вуса свої, не їстимете жалобних страв, не сумуватиме.

Суддів 20:23

Ізраїльтяни ридали й благали Господа до вечора, вони питали Його: «Чи маємо ми йти знову війною проти наших братів — людей Веніаминових?» Господь відповів: «Ідіть і бийтеся з ними».

Суддів 20:26

Тоді всі ізраїльтяни, все військо, піднялися й прийшли до Бетела. Вони сиділи там і плакали, і молили Господа. Вони постилися весь день аж до вечора. А потім принесли Господу жертву всеспалення і мирну пожертву.

Книга РУТ 1:17

Де ти помреш, там і я. І мене поховають! Хай Господь якнайсуворіше мене покарає, якщо не смерть, а щось інше розлучить нас».

1 Самуїла 3:17

«Що то Він сказав тобі? — Спитав Елі, — Не приховуй цього від мене. Нехай Бог тебе покарає, суворо покарає, якщо ти хоч щось приховаєш від мене з того, що Він тобі говорив».