2 Самуїла 15:21 - Свята Біблія: Сучасною мовою

²¹ Однак Іттай відповів цареві: «Заприсягаюся життям Господа та життям мого володаря-царя: хоч де був би мій володар-цар: ішов би він на життя чи на смерть — там буде й слуга твій».

Переклад Р. Турконяка

²¹ Та Еттій відповів цареві, запевняючи: Нехай живе Господь, і нехай живе мій володар-цар, у місці, де тільки буде мій володар, — і хоч би на смерть, і хоч би на життя, — то там буде твій раб!

Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

²¹ І відповів Іттай до царя та й сказав: Як живий Господь і живий мій пан цар, тільки в тому місці, в якому буде мій пан цар, чи то на смерть, чи то на життя, то там буде твій раб!

Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя 1905

²¹ І відказав Еттей цареві: Так певно, як жив Господь, і так вірно, як жив пан мій й царь, де б нї був мій пан і царь, чи в смертї, чи в життї, там буде й слуга твій!

БІБЛІЯ Сучасний переклад

²¹ Але Іттай, відповідаючи цареві, запевнив: Як живий Господь, і як живий мій володар, цар, я буду там, де лише буде мій володар, цар, – чи то на смерть, чи то на життя, – там буде і твій слуга!

2 Самуїла 15:21 Iomraidhean Croise

2 Самуїла 15:22

Тоді Давид сказав Іттаю: «Іди, проходь уперед». І ґіттієць пішов з усіма своїми людьми й усіма їхніми дітьми.

2 Царів 2:2

Ілля сказав Еліші: «Залишайся тут, Господь послав мене в Бетел». Проте Еліша відповів: «Присягаюся життям Господа і твоїм життям, що я не залишу тебе». От вони й пішли в Бетел.

2 Царів 2:4

Потім Ілля сказав йому: «Залишайся тут, Елішо. Господь послав мене до Єрихона». Але той відповів: «Присягаюся життям Господа і твоїм життям, що я тебе не залишу». Так вони й вирушили до Єрихона.

2 Царів 2:6

Потім Ілля звернувся до нього: «Залишайся тут, Господь послав мене до Йордану». Еліша знову не погодився: «Присягаюся життям Господа і твоїм життям, що я тебе не залишу». От вони й пішли далі вдвох.

2 Царів 4:30

Але мати того хлопчика промовила: «Присягаюся життям Господа й твоїм життям, що я не піду без тебе». Еліша підвівся й пішов з жінкою.

Приповiстi 17:17

Друг залишається другом завжди, а брат народжується, щоб розділити нещастя.

Приповiстi 18:24

Із деякими друзями приємно бути, а інші — рідніші за кровного брата.

Дії Апостолів 11:23

Прибувши туди, Варнава побачив милість Божу в дії і сильно зрадів з того, та закликав їх усім серцем бути вірними Господу.

Дії Апостолів 21:13

На те Павло відповів: «Що ви робите, навіщо плачете, надриваючи моє серце? Я ж готовий не тільки бути зв’язаним, а й життя віддати в Єрусалимі за Господа Ісуса!»

2 Коринтян 7:3

Кажу це не для того, щоб осудити вас. Я й раніше казав, що ви — в серцях наших. Ми раді жити й вмерти разом з вами.

1 Самуїла 20:3

Але Давид йому на це навіть присягнувся: «Твій батько дуже добре знає, що я знайшов прихильника в тобі, тож думає: „Йонатан не повинен знати цього, інакше він засумує, але присягаюся життям Господа, твоїм життям присягаюся, що між мною та смертю лише один крок”».

1 Самуїла 25:26

Тепер, мій володарю, як Господь живий, оскільки Господь утримав тебе від кровопролиття й помсти твоїми власними руками, то й ти живеш, нехай усі твої вороги та всі ті, хто збирається нашкодити тобі, моєму володарю, будуть схожі на Навала.